Списання палива у підприємця - «єдинника», платника ПДВ

Облік пального у підприємця

Відповідно до пп. 296.1.1 ПКУ фізособи - «єдинники», які є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів і витрат. Інших документів для ведення обліку фізособами - єдинниками розд. XІV ПКУ не передбачено.

Тим не менш, ґрунтуючись на нормі пп. 44.1 ПКУ, можна зробити висновок про необхідність зберігання первинних документів, на підставі яких заповнюється Книга обліку доходів та витрат. Тож, «єдинникам» - платникам ПДВ, варто зберігати первинні документи щодо отриманих сум доходів, а первинні документи щодо понесених витрат (в даному випадку - первинні документи на придбання палива).

При цьому, приватні підприємці не зобов'язані вести бухгалтерський облік, хіба що за власним бажанням для цілей внутрішнього контролю. Під державне регулювання такий облік не підпадає.

Отже, вести облік витрат пального підприємець може в необхідній для себе мірі (для цілей внутрішнього контролю), однак при цьому він має вносити відповідні суми доходу та витрат (зокрема, на придбання палива) до Книги обліку доходів та витрат, а також мати первинні документи, які підтверджують отримані суми доходу та понесені суми витрат, зокрема, для підтвердження права на ПК та уникнення обов’язку нарахування ПЗ з ПДВ (про це далі).

ПДВ

Відповідно до пп. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені (нараховані), зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), є для покупця таких товарів (послуг) достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, на підставі отриманої від постачальника пального податкової накладної підприємець включає суму ПДВ до податкового кредиту незалежно від того, чи таке пальне використовувалось в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Водночас, варто звернути увагу, що якщо паливо використовується не в господарській діяльності підприємця - платника ПДВ, то в разі його списання  потрібно нарахувати податкові зобов’язання  з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ.

Для того, щоб підтвердити зв’язок використання палива з господарською діяльністю, необхідно правильно оформити фактичне використання екскаватора, зокрема, підприємець повинен мати:

• наказ про норму списання пального для роботи екскаватора;
• акт фіксації часу роботи (для автомобілів зазвичай застосовується подорожній лист (в довільній формі), однак в даному випадку вважаємо, що більш доречним є використання довільного документу (з дотриманням всіх обов’язкових реквізитів первинного документу з п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік), яким буде зафіксовано час роботи екскаватора та цільове призначення його роботи);
• акт списання пального.

Водночас, харківські податківці у ІПК від 25.05.2018 р. № 2330/ІПК/20-40-13-11-11 наголошували, що витрати палива понад норми, затверджені Наказом № 43, вважаються використанням палива не в господарській діяльності суб'єкта господарювання. І відповідно на суму понаднормових витрат пального підприємець зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ.

Однак ВСУ у постанові від 03.04.18 р. у справі № 817/1429/16 з податківцями не погоджується і навпаки вказує, що понаднормові витрати палива, що підтверджені документально і мають зв’язок з господарською діяльністю не є витратами, що мають негосподарське призначення.

Погоджуватись з податківцями, чи ні – справа суб’єкта господарювання, але у випадку ненарахування ПЗ з ПДВ на суму понаднормових витрат необхідно бути готовим відстоювати свою позицію у судовому порядку.

Зазначимо, що невідображення ПК з ПДВ за отриманою ПН не звільняє суб’єкта господарювання від нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ (ПЗ не нараховуються лише у разі, якщо постачальник – неплатник ПДВ, або не складав податкову накладну на ФОП як на суб’єкта господарювання).