У пп. 177.2 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ФОП – на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого ФОП.
Положення пп. 177.10 ПКУ зобов'язують ФОП вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Оподаткування доходів, отриманих ФОП, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими ПКУ (пп. 177.9 ПКУ).
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ПКУ доходом ФОП – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.
ФОП – платники єдиного податку І, ІІ та ІІІ груп, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, для відображення отриманих доходів (пп. 296.1.1 ПКУ).
Таким чином, порядок застосування спрощеної системи обліку і звітності, встановлений ПКУ, не вимагає від ФОП – платників єдиного податку підтвердження понесених витрат первинними документами.
Однак в ситуації, що розглядається, слід звернути увагу на те, що порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування визначають Правила №104.
Правила №104 поширюються на всіх суб'єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.
Вимоги п. 16 роз. І Правил №104 зобов'язують працівників суб'єкта господарювання під час продажу непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва надавати споживачам необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, зокрема, щодо найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
При цьому нормативно-правовими актами, у т. ч. технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вмоги до змісту інформації про продукцію.
Крім того, маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність інформації про артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок, дату випуску (п. 2 гл. 1 розд. ІІ Правил №104).
Тому для забезпечення виконання вимог, встановлених Правилами №104, ФОП – платник єдиного податку під час роздрібної торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах повинен надавати інформацію про такий товар на підставі в супровідної документації, що додається до продукції.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись