"Загальносистемник" купує товар за вексель: коли визнавати витрати?

Стаття 177 ПКУ, що встановлює оподаткування ФОП на загальній системі, нічого не говорить про оподаткування цінних паперів. Тому доведеться виходити із загальних положень цієї статті. Згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування "загальносистемника" є чистий оподатковуваний дохід. А під ним розуміється різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій й негрошовій формі) та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю.

Видавши простий вексель у розрахунок за товар, векселедавець закриває заборгованість за цим товаром. Але податківці наполягають на тому, що для визнання витрат ФОП має оплатити такий товар. Яким документом у такому випадку підтвердити оплату товарів? І коли виникатимуть витрати – на дату видачі векселя чи на дату його погашення ФОП? 

Нагадаємо, що склад і порядок відображення витрат установлено не тільки в ПКУ, а й у Порядком №481. Останнім визначено, як вести Книгу обліку та на підставі яких документів записувати витрати. Так, у графі 5 Книги зазначаються реквізити документа, що підтверджує понесені витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, що підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупівлі (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг. 

Як бачимо, векселя у цьому переліку документів немає. Що говорять із цього приводу податківці? На жаль, майже нічого. Єдине, що на сьогодні існує щодо застосування ФОП вексельного шляху розрахунків, це консультація* (категорія 104.04 ресурсу "ЗІР"), у якій зазначено: "…Враховуючи те, що виручкою фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою формування загального оподатковуваного доходу такою особою при отриманні векселя за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги є дата розрахунку з векселедавцем". Тобто, для визначення отримання доходів податківці вважають не дату отримання векселя, а дату, коли він буде погашений. 

Скоріш за все, аналогічно вони вважають й щодо дати виникнення витрат у ФОП, який цей вексель видав. Більше того, до 01.01.2015 р. в "ЗІР" була консультація із подібним висновком. У ній податківці зазначали "оскільки під час емісії векселя платник податків фактично не несе витрат, то відсутні підстави щодо включення вартості векселя до складу витрат під час його видачі. Разом з цим, вексель є документом, який засвідчує виникнення боргу перед продавцем за поставлений товар (виконані роботи, надані послуги) та не звільняє фізособу - підприємця від сплати зобов’язань за даним векселем у наступних податкових періодах. Отже, фізособа – підприємець на загальній системі оподаткування має право врахувати у складі витрат сплату зобов’язань за векселем, який емітований такою фізособою в рахунок погашення зобов’язань за товари (роботи, послуги), на дату отримання доходу, пов’язаного з понесеними витратами". Але станом на сьогодні ця консультація є не чинною. А новіших ще не з'явилося. 

Що стосується судових інстанцій, то, на жаль, тут практика різноспрямована. У одних випадках суди захищають витрати ФОП навіть без факту оплати за векселем (див. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р. №810/3047/13а, залишену без змін ВАСУ), у інших навпаки - підтверджують витрати при оплаті векселя (див., наприклад, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 р. №804/1583/16, залишену без змін ВАСУ).

Тож, безпечніше буде отримати в ДФС індивідуальну податкову консультацію, і діяти за нею. Адже лише така консультація (а не роз’яснення в "ЗІР") захистять платника податків у разі податкової перевірки (ст. 53 ПКУ).