За загальним правилом, станом на 29.10.2026 строк давності для визначення податкових зобов'язань за деклараціями 2020–2021 років сплив, якщо до відповідних зобов'язань застосовується загальний 1095-денний строк і відсутні законодавчі підстави для його продовження або незастосування.
Водночас недотримання 75-відсоткової частки сільськогосподарського товаровиробництва у 2020–2021 роках могло вплинути на право підприємства застосовувати четверту групу єдиного податку в наступних податкових періодах. Тому остаточний висновок щодо правомірності донарахувань необхідно робити окремо за кожним податком і звітним періодом.
Базові строки давності та подання уточнюючої декларації
Відповідно до п. 102.1 ПКУ, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у межах 1095 календарних днів, крім передбачених Кодексом винятків. У разі подання уточнюючої декларації строк давності щодо уточнених показників обчислюється з дня її подання.
Оскільки останню уточнюючу декларацію подано у вересні 2021 року, для показників, охоплених таким уточненням, необхідно враховувати саме цю дату.
Зупинення строків у період карантину та воєнного стану
Перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, зупинявся з 18.03.2020 до 31.07.2023 включно на підставі пп. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та пп. 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ з урахуванням змін законодавства. З 01.08.2023 Законом України №3219-IX відновлено перебіг строків давності. При цьому необхідно враховувати передбачені законодавством винятки.
Розрахунок граничного строку
За умови застосування загального строку давності:
- Уточнюючу декларацію подано у вересні 2021 року, під час зупинення перебігу строків;
- Перебіг строків відновився 01.08.2023;
- Отже, граничний строк для нарахування грошових зобов'язань: 01.08.2023 + 1 095 днів = 30.07.2026.
На момент початку перевірки (29.10.2026) 1 095 днів щодо звітних періодів 2020–2021 років та уточнюючої декларації вересня 2021 року повністю спливли.
Таким чином, щодо зобов'язань, строк давності за якими обчислюється з вересня 2021 року та не підпадає під спеціальні винятки, існують підстави вважати донарахування у жовтні 2026 року неправомірним. Проте твердження, що всі податкові періоди до 2022 року включно автоматично закриті для донарахувань, є некоректним. Строк необхідно визначати окремо для кожної декларації та відповідного податкового зобов'язання.
Наслідки недотримання 75-відсоткової частки сільськогосподарського товаровиробництва
Відповідно до пп. 298.8.4 ПКУ, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік становить менше 75%, підприємство, за загальним правилом, не може бути платником єдиного податку четвертої групи в наступному році.
Таким чином, показник 74,67% за 2020 рік міг вплинути на право застосування четвертої групи у 2021 році, а аналогічний показник за 2021 рік — у 2022 році.
Окремо необхідно перевірити застосовність спеціальних положень ПКУ щодо обставин непереборної сили, якщо вони мали місце.
У зв'язку з цим ДПС може досліджувати дотримання умов перебування на четвертій групі. Однак визначення додаткових грошових зобов'язань має здійснюватися з дотриманням строків давності, установлених ст. 102 ПКУ.
Додаткові ризики
1. Спроба подолання строків давності через пп. 102.2.1 ПКУ (фіскальна позиція ДПС)
У разі виявлення частки менше 75% податкові органи зазвичай намагаються ретроспективно визнати неправомірним перебування підприємства на 4 групі єдиного податку (пп. 299.11 ПКУ). Спираючись на це, контролери стверджують, що платник зобов’язаний був звітувати за загальною системою оподаткування (подавати декларації з податку на прибуток підприємств, плати за землю тощо). Оскільки такі декларації не подавалися, ДПС намагається застосувати положення пп. 102.2.1 ПКУ, згідно з яким грошове зобов'язання може бути визначене без дотримання 1095-денного строку, якщо декларацію не було подано взагалі.
Лінія захисту: Судова практика Верховного Суду стоїть на позиції протиправності такого підходу. Зокрема, у постанові від 05.07.2019 у справі №820/11541/13-а Верховний Суд зазначив, що строк застосування штрафних санкцій обмежується строками давності, передбаченими ст. 102 ПКУ.
Подання декларацій платника єдиного податку 4 групи свідчить про належне виконання обов'язку щодо декларування своїх доходів і зобов'язань за відповідні податкові періоди. Сам факт перекваліфікації системи оподаткування не скасовує факту звітування та не дає підстав для безстрокового нарахування податків за межами строку давності, встановленого п. 102.1 ПКУ.
2. «Ланцюговий» ефект на відкриті періоди перевірки (2023–2026 роки)
Навіть якщо за 2020–2021 роки (та 2022 рік) строки давності для нарахування зобов'язань спливли, дефект сільськогосподарської частки може бути використаний податківцями для атаки на періоди, які ще відкриті для перевірки.
Якщо підприємство за підсумками 2021 року не мало права застосовувати 4 групу у 2022 році, ДПС перевірятиме законність перебування на спрощеній системі у наступних роках (2023–2026). Якщо порушення мало триваючий характер або щорічний статус не набувався наново у встановленому порядку, ревізори можуть спробувати анулювати реєстрацію платника єдиного податку заднім числом і перевести підприємство на загальну систему оподаткування з донарахуванням податків і штрафів за всі відкриті податкові періоди (щодо яких 1095 днів ще не минули).
Платнику необхідно мати документальне підтвердження того, що у 2022–2025 роках частка сільгосптоваровиробництва відповідала нормам (не менше 75%, а за наявності бойових дій чи окупації — не менше 50%), а повний пакет звітності за пп. 298.8.1 ПКУ щорічно подавався вчасно.
3. Спеціальні вимоги щодо підтвердження форс-мажору (пп. 298.8.4 ПКУ)
Зниження частки нижче 75% (до 74,67%) не призводить до втрати статусу платника 4 групи лише у разі, якщо це сталося внаслідок дії обставин непереборної сили у попередньому податковому році.
Однак самого факту несприятливих погодних умов (вимерзання посівів, посухи тощо) чи воєнних подій недостатньо: закон вимагає подання разом із річною декларацією копії рішення Верховної Ради АР Крим, обласної ради або обласної військової адміністрації про наявність таких обставин та офіційного переліку суб'єктів господарювання, які зазнали збитків. Відсутність такого рішення позбавляє підприємство права на пільгове збереження статусу платника 4 групи.
Висновки
- Станом на 29.10.2026 загальний 1095-денний строк давності для донарахування податків і штрафів за 2020–2021 роки сплив, якщо відсутні прямо передбачені ПКУ винятки;
- Недотримання 75-відсоткової частки сільськогосподарського товаровиробництва у 2020–2021 роках створює ризик оскарження контролерами права на застосування 4 групи єдиного податку та донарахувань за відкриті наступні податкові періоди (2023–2026 роки);
- Для захисту від донарахувань підприємству необхідно підтвердити дотримання умов перебування на 4 групі у відкритих для перевірки періодах, своєчасність подання щорічної звітності та відсутність підстав для застосування спеціальних винятків із правил ст. 102 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
