Податківці у підкатегорії 108.01.02 ЗІР надали роз’яснення, що особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розд. XIV ПКУ.
Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено ст. 292 ПКУ.
Згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ПКУ).
Відповідно до пп. 291.6 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено п. 291.5 ПКУ.
Таким чином, у випадку разової господарської операції продаж юридичною особою – платником єдиного податку належних їй корпоративних прав не є порушенням умов перебування такого платника єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за умови неперевищення таким платником протягом календарного року обсягу доходу, встановленого пп. 3 п. 291.4 ПКУ.
При цьому, датою отримання доходу для цілей оподаткування єдиним податком є дата надходження коштів платнику єдиного податку відповідно до графіка у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, як оплата вартості належних йому корпоративних прав, незалежно від того вищою чи нижчою є договірна вартість цих прав ніж їх номінальна вартість.
