• Посилання скопійовано

Составляющие дохода при продаже валюты юрлицом на едином налоге

Что входит в доход при продаже валюты?

Подпунктом 2 п. 292.1 НКУ установлено, что доходом юрлица на ЕН является «любой доход, <...> полученный <...> в денежной форме (наличной и/или безналичной); материальной или нематериальной, определенной п. 292.3 НКУ». 

Фактически, валютная выручка, полученная на текущий счет, является доходом юрлица на едином налоге. Гривневый эквивалент этого дохода определяется согласно нормы п. 292.5 НКУ: сумма валюты пересчитывается в гривни по официальному курсу НБУ на дату получения такого дохода. А дата получения дохода «единоналожником» определяется по п. 292.6 НКУ. В данном случае это будет дата зачисления валютной выручки на валютный счет ЮЛ-ЕН.


Операция по продаже валюты отражается в бухучете ЮЛ-ЕН только в части положительных или отрицательных разниц между балансовой стоимостью  проданной иностранной валюты и ценой ее продажи (т. е. в части прибыли или убытка). Балансовая стоимость валюты не отражается в составе доходов и расходов согласно пп. 6.8 П(С)БУ 15 и пп. 9.6 П(С)БУ 16.

Стоит отметить, что НКУ не содержит четких норм по налоговому учету операций по продаже валюты плательщиками ЕН.

С одной стороны, в налогооблагаемый доход ЮЛ-ЕН попадает выручка в иностранной валюте по курсу НБУ на дату признания такого дохода. С другой – НКУ не содержит прямых норм с требованием признания дохода в виде прибыли от продажи иностранной валюты или в виде положительной курсовой разницы.

Налоговики твердо стоят на том, что юрлицо на единем налоге должно включать доходы от продажи валюты в налогооблагаемый доход: «Доход, полученный от осуществления операций по экспорту товаров (работ, услуг), выраженный в иностранной валюте, пересчитывается в гривнях по официальному курсу гривни к иностранной валюте, установленному Национальным банком Украины на дату получения такого дохода. При этом, при определении дохода, учитывается сумма положительной курсовой разницы от продажи такой иностранной валюты».

Некоторая логика в выводах налоговиков присутствует.

По нашему мнению, размер такого дохода должен определяться не в полной сумме зачисленной выручки от продажи валюты, а только в сумме ее превышения над балансовой стоимостью валюты, которая была определена согласно п. 5 П(С)БУ 21.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Кловська Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Спрощена система/Юрособи на єдиному податку

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Юрособи на єдиному податку»

  • Розбіжності доходу "єдинника", фінзвітності та ПДВ: як пояснити податковій?
    Як коректно обґрунтувати податковому органу, чому у юрособи - платника єдиного податку дохід у декларації платника єдиного податку та декларації з ПДВ не збігається з доходом у Звіті про фінансові результати та загальним обсягом виписаних ПН, з урахуванням різних правил визнання доходу за ПКУ та НП(С)БО і моменту виникнення ПДВ-зобов’язань?
    18.03.202666
  • Чи сплачує платник ЄП земельний податок за ділянку під виробничим приміщенням та під майбутню забудову?
    ТОВ - платник ЄП ІІІ групи має у власності дві земельні ділянки, а саме: 0,0801 га — із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій планується будівництво виробничого цеху та 1,3813 га — із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, на якій розташована будівля бойні, що використовується у виробничій діяльності підприємства. Чи виникає у підприємства обов’язок щодо сплати земельного податку за зазначені земельні ділянки?
    18.03.202645
  • Передоплата на загальній системі, а відвантаження на ІІІ групі ЄП: як оподаткувати?
    Юрособа на загальній системі оподаткування (без ПДВ) отримала передоплату за матеріали, але відвантаження товару не відбулося. Згодом підприємство перейшло на спрощену систему оподаткування (ІІІ група ЄП, без ПДВ) і вже після переходу здійснює відвантаження товару за раніше отриманою передоплатою. Які податкові наслідки виникають у такій ситуації?
    17.03.202636
  • Застосування спрощеної системи оподаткування при реалізації нерезиденту товарів через маркетплейс Eatsy
    Автоматичне утримання комісії з виручки, передбачене маркетплейсом Eatsy, а саме зарахування на рахунок ЮО суми коштів, зменшеної на суму таких комісій, є розрахунком не у грошовій формі, що не дає права ЮО – платнику ЄП ІІІ групи застосовувати спрощену систему
    16.03.202634
  • Списання кредиторки юрособою на ЄП: фіндопомога, аванси та товари
    Підприємство (юрособа, платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5%) проводить інвентаризацію розрахунків. Виявлено кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності: 1) за отриманою поворотною фіндопомогою; 2) за отримані, але не оплачені товари від постачальника; 3) за отриманий від покупця аванс. Чи потрібно включати суми таких списаних боргів до оподатковуваного доходу та сплачувати з них 5% єдиного податку?
    13.03.202664