• Посилання скопійовано

Спрощенці, обсяг доходів яких перевищив 1 млн грн, зобов'язані застосовувати РРО

Як визначається обсяг доходу фізосіб-підприємців – платників єдиного податку другої та третьої груп для визначення необхідності застосовування РРО?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:


першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, повинні забезпечити ведення книги обліку доходів, платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, – книги доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 000 000 гривень) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 000 000 гривень, зобов’язані з 01.10.2015 при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 000 000 гривень у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Спрощена система/Загальні положення

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Загальні положення»

  • Отримання валюти на іноземний рахунок ФОП: податкові наслідки
    Я зареєстрований як ФОП 3 групи (ІТ-послуги), знаходжусь та працюю в Україні. Нещодавно уклав контракт з польською компанією. Замовник пропонує перераховувати винагороду на мій рахунок, відкритий у польському банку, щоб уникнути зайвих банківських комісій. Чи можу я отримувати кошти на іноземний рахунок, не переказувати їх в Україну, але при цьому самостійно декларувати ці суми та чесно сплачувати 5% єдиного податку? Які існують ризики такої моделі роботи?
    01.05.202673
  • Зміна видів діяльності ФОП у 2026 році: частота оновлення КВЕД (аудіоверсія)
    Як фізична особа-підприємець може змінювати або доповнювати свої види господарської діяльності (КВЕД) у 2026 році, чи існують законодавчі обмеження щодо частоти таких змін протягом року, та які формальні вимоги потрібно виконати при кожному оновленні даних?
    24.04.2026255
  • Охоронна діяльність та єдиний податок: як безпечно перейти на загальну систему в 2026 році
    15.01.2026 юрособа (3 група ЄП) виключила з своїх реєстраційних даних коди КВЕД 80.10, 80.20, 80.30 та залишилась на спрощеній системі. У лютому 2026 року планує знову додати ці КВЕД і укласти договір з новим клієнтом. За якою ставкою оподатковується дохід у січні? Як оподатковувати дохід у лютому–березні після повернення КВЕД? Чи потрібно переходити на загальну систему раніше квітня 2026 року (запланований перехід на загальну систему з ПДВ з 01.04.2026)?
    18.02.202684
  • Чи звільняються новостворені ФОП на загальній системі та самозайняті особи під час мобілізації від ВЗ?
    ФО, які зареєструвалися як самозайняті після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту не звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ВЗ у складі податкової звітності з ПДФО
    16.02.2026400
  • Перехід з ЄП на загальну систему: облік «перехідних» доходів і витрат
    ТОВ-платник ЄП у вересні 2025 надало послуги, виконані ФОПом за договором субпідряду. З 1 жовтня перейшло на загальну систему без ПДВ та отримало оплату за вересневі послуги. Як провести ці операції в бухобліку та відобразити перехід між системами?
    13.02.2026952