Відповідно до п. 242.1 ст. 242 розділу VIIІ «Екологічний податок» Податкового кодексу
України від 2 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) об’єктом
та базою оподаткування є:
— обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в
атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
— обсяги та види забруднюючих речовин, які
скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
— обсяги та види (класи) відходів, що
розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного
кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що
розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають
ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і
провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;
— обсяги та
види палива, реалізованого податковими агентами;
— обсяги та категорія радіоактивних
відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово
зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
—
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок.
Згідно із пунктом 1 підрозділу 8 розділу ХX Перехідних положень ПКУ з 1 січня 2011
року до внесення змін до розділу XIV ПКУ в частині оподаткування суб’єктів малого
підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» застосовується,
зокрема, з урахуванням такої особливості, що платники єдиного податку не є платниками
таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:
а) податок на
прибуток підприємств;
б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб —
підприємців);
в) податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та
послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку
на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6
відсотків;
г) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не
використовуються для ведення підприємницької діяльності;
ґ) плата за користування
надрами;
д) збір за спеціальне використання води;
е) збір за спеціальне
використання лісових ресурсів;
є) збір за провадження деяких видів підприємницької
діяльності.
Тобто, суб’єкт господарювання, який сплачує єдиний податок, є платником
екологічного податку у разі наявності об’єкта та бази оподаткування по екологічному
податку.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити