Добровільна зміна групи платником єдиного податку

До набрання чинності з 1 липня 2012 року Законом №4834 фактично не було законодавчих можливостей для добровільного переходу платником ЄП з однієї групи до іншої групи (як з нижчої до вищої, так і навпаки). При цьому зміна групи не дозволялась навіть наприкінці календарного року. Податківці це аргументували тим, що свідоцтво платника ЄП є безстроковим. Тож, обравши якусь конкретну групу, «єдинник» має залишатися з нею «довічно» (звісно, якщо не перевищить дозволений обсяг доходу) або ж взагалі відмовитися від спрощеної системи оподаткування.

З набранням чинності пп. 298.1.5 ПКУ ситуація з добровільним переходом з однієї групи в іншу кардинально змінилася. Фактично з'явилася можливість переходити з вищої групи до нижчої або навіть через групу. При цьому немає обмеження щодо кількості переходів протягом року. Їх може бути навіть чотири, якщо подати заяву за 15 календарних днів до початку наступного кварталу та відповідати вимогам щодо обраної групи. Це стосується як фізичних, так і юридичних осіб — платників ЄП.

Як відомо, змінювати систему оподаткування дозволено лише один раз на рік. Це правило врегульовано пп. 298.1.4 ПКУ. Водночас зміна групи/ставки ЄП протягом календарного року (при виконанні встановлених для групи умов) може здійснюватись якнайбільше чотири рази. При цьому платник ЄП добровільно може змінити не тільки саму групу, а й ставку залежно від того, має він статус платника ПДВ чи ні.

Незрозумілою залишається ситуація з платниками ЄП на третій та п'ятій групах, які є платниками ПДВ. Згідно з вищезгаданим пп. 298.1.5 ПКУ, якщо вони хочуть перейти до іншої групи, їхнє свідоцтво платника ПДВ анулюється. Тож тут має місце певна колізія між розділом XIV та розділом V ПКУ. Згідно з пп. «в» п. 184.1 ПКУ, анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у разі, якщо він реєструється платником єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість. Зрозуміло, якщо ФОП 3-ї групи переходить, наприклад, до другої, ця вимога анулювання є логічною. Але якщо той самий платник 3-ї групи переходить до 5-ї (або навпаки — з 5-ї до 3-ї), яка передбачає сплату ПДВ, він також має втратити статус платника ПДВ, адже жодних винятків ця норма не містить. Маємо надію, що законотворці виправлять цю закодавчу невідповідність. Проте наразі зазначеним платникам 3-ї та 5-ї груп треба бути пильними, аби при взаємному переході між цими двома групами вони не втратили статус платника ПДВ.

Отже, платник ЄП добровільно може перейти до будь-якої групи за умови:

— своєчасного подання заяви на зміну групи (за 15 календарних днів до початку наступного кварталу);

— виконання вимог щодо відповідної групи (ці вимоги визначені п. 291.4 ПКУ);

— обсяг отриманого платником доходу повинен відповідати вимогам для тієї групи, до якої «єдинник» хоче перейти. Тобто такий платник може перейти до вищої групи з доходом більшим, ніж фактично отримано за поточний рік, але не може перейти до нижчої, якщо дозволений обсяг для такої групи ним на сьогодні вже подолано.

Що ж до інших «недохідних» вимог, які різняться залежно від груп (кількість найманих працівників, певні види діяльності, які можна здійснювати у конкретній групі), то це стосується, скоріш, платників ЄП, які планують перейти з вищої групи до нижчої. Так, на відміну від обсягу отриманого доходу, який вже не можна змінити, кількість працівників можна скоротити, якщо є така необхідність, а від виду діяльності, який не дозволений на новообраній групі, відмовитися.

Якщо розглядати можливості зміни групи в бік зменшення з наступного року, то слід зазначити таке. Відповідно до п. 292.16 ПКУ «право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. При цьому, якщо протягом календарного року платники першої — третьої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого пп. 5 п. 291.4 ПКУ» (тобто максимально дозволеного обсягу для 5-ї групи — 20 млн грн).

Таким чином, якщо «єдиноподатник» вклався у визначений обсяг доходу для своєї групи, а також якщо він переходив до вищої групи в обов'язковому порядку, але не перевищив обсяг 20 млн грн, він має право в наступному році залишатися на спрощеній системі оподаткування. Iнших вимог щодо перебування такого платника у якійсь конкретній групі ПКУ прямо не передбачено. Тобто дохід минулого року не є визначальним, якщо платник вже перебуває на спрощеній системі оподаткування. Отже, якщо до 16 грудня «єдиноподатник» подасть заяву, він, на думку автора, має право перейти з 1 січня й до нижчої групи, якщо інші критерії, крім доходу (наприклад, кількість працівників тощо), ним будуть виконані. А вже наступного року, враховуючи обсяг доходу, який буде отримано з початку нового року, оцінюючи свою діяльність та перспективи, вирішувати, на якій групі ЄП перебувати. I якщо обсяг доходу вимагатиме, то обов'язково переходити до вищої групи.