• Посилання скопійовано

Імпорт товару без ввезення з подальшим експортом

Підприємство здійснило передоплату нерезиденту за імпорт товару, але у зв’язку з воєнним станом товар не завезено на митну територію України, а продано іншому нерезиденту, за ціною нижче придбання. Як закрити такі операції?

Чи можна здійснювати такі операції під час воєнного стану?

Так, можна.

Відповідно до ст. 1 Закону про ЗЕД, імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами ЗЕД в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до пп. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (п. 21 розд. ІІ Положення № 5).

Але на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 р. (див. п. 14-2 Постанови Правління НБУ №18).

Причому заборони на такі операції на період воєнного стану немає (див., приміром, консультацію податкової).

Відповідно до пп. 3 п. 6 розд. ІІ Інструкції №7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Наприклад, якщо резидент перерахував кошти за імпортним контрактом з одного банку, а кошти від покупця за експортом отримані на рахунок в іншому банку, для зняття операції з валютного контролю потрібно першому банку надати інформацію з другого банку про отримання оплати від нерезидента покупця а відтак і закриття заборгованості за імпортним контрактом.

Якщо товар продано із збитком, це не впливає на порядок зняття операції з валютного контролю.

Операція імпорту оформляється одним договором з нерезидентом продавцем, де резидент виступає покупцем. Експорту – іншим договором з нерезидентом покупцем, де резидент виступає продавцем. Тобто, буде два ЗЕД-договори.

Оскільки товар передаватиметься від нерезидента продавця до нерезидента покупця, минаючи резидента, то перший нерезидент відвантажуватиме товари по суті на адресу другого нерезидента, де цей другий нерезидент буде отримувачем товару. Фактично первинні документи на передачу (товарно-транспортна накладна тощо) оформлятимуться першим нерезидентом на другого. Але для відображення в обліку резидента один примірник такого первинного документа має бути надано резиденту. Про такі особливості передачі, про нюанси переходу права власності від нерезидента продавця до резидента і далі до нерезидента покупця зазначається в наведених вище договорах. Наприклад, право власності від нерезидента продавця може переходити до резидента покупця і одночасно від резидента до нерезидента покупця в момент отримання товару перевізником на складі нерезидента продавця.

Детально про облік таких операцій можна почитати в статті: Імпорт без ввезення, експорт без вивезення

Якщо внаслідок здійснення таких операцій резидент ніс також інші витрати, наприклад, тимчасове зберігання товару, транспортування та оформлення документів за отриманим товаром тощо, такі операції відображаються в обліку, закриваються в загальному порядку, прийнятому для таких операцій.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202466
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202471
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024280
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024512
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023261