Виплата доходу юрособи - платника ЄП директору

Згідно з пп. 1 ст. 115 ЦКУ, господарське товариство (незалежно від системи оподаткування) є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 5 Закону про ТОВ, учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства.

Тобто, не зважаючи на те, що ТОВ є платником єдиного податку, кошти, що знаходяться на його рахунку не є власником директора або його засновника – ці кошти належать ТОВ. При цьому, засновник (зверніть увагу, що мова йде не просто про директора, а саме про власника ТОВ) може прийняти рішення про розподіл чистого прибутку підприємства і виплати дивідендів, у розмірі, що відповідають його частці у статутному капіталі такого товариства.

Тому, просто зняти кошти з рахунку товариства (або перерахувати на власну картку) засновник або директор ТОВ не може. Різниця між ТОВ і ФОП полягає у тому, що ТОВ є окремою від засновника особою, а ФОП та фізична особа є однією особо і, відповідно, кошти, що знаходяться на рахунку ФОПа, є одночасно і власністю фізособи.

Дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 П(С)БО 15).

З точку зору оподаткування до дивідендів відноситься платіж, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (див. пп. 14.1.49 ПКУ). Крім того, ст. 26 Закону про ТОВ передбачено, що:

• виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку;
• дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Оскільки дивіденди – це частина чистого прибутку певного звітного періоду за даними бухобліку, то їх можна нараховувати в сумі, що не перевищує показник чистого прибутку за відповідний період - тобто рядок 2350 форми №2 (або №2-м чи №2-мс) за період, за який нараховуються дивіденди. Тобто, це не просто кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ – це саме показник її чистого прибутку розрахований за правилами бухгалтерського обліку!

Якщо підприємство бажає виплатити дивіденди за результатами поточного року, воно складає фінансову звітність за відповідний період (складання фінзвітності не означає, що вона має подаватись у контролюючі органи!), в якій розраховує суму чистого прибутку за відповідний період поточного року. Ця сума і може підлягати розподілу між засновниками підприємства у вигляді дивідендів.

Порядок оподаткування дивідендів регламентовано пп. 170.5.2 ПКУ. Резидент, який нараховує дивіденди незалежно від свого податкового статусу, є податковим агентом під час нарахування дивідендів. Дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. А ось ставка податку визначається податковим статусом емітента.

Ставка ПДФО з дивідендів, які виплачуються платником ЄП, складає 9% (пп. 167.5.4 ПКУ).

Сплата ПДФО до бюджету відбувається одночасно з виплатою дивідендів. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету. При цьому є деякі нюанси:

• ПДФО сплачується до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання), якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента;
• не пізніше 30-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування, якщо оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений (не наданий) фізичній особі.

Щодо військового збору, то дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Тому такий дохід додатково підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.

У формі №1ДФ виплата доходу у вигляді дивідендів відображається за ознакою доходу «109».

Таким чином, чистий прибуток юрособи (незалежно від системи оподаткування) може бути виплачений виключно її засновнику (якщо директор є лише найманим працівником права на це він не має) і лише у формі дивідендів з відповідним оподаткуванням.