Відповідальність за завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ

Штраф за завищення суми бюджетного відшкодування

Стаття 123 ПКУ дійсно передбачає штрафні (фінансові) санкції (штрафи) саме у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.

Зокрема, пп. 123.1 ПКУ встановлює відповідальність за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми ПДФО, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 ПКУ.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пп. 200.10 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пп. 200.11 ПКУ, — за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі, якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

• за періоди до 1 липня 2015 р., що не підтверджені документальними перевірками;
• з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 р. у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.

У даному ж випадку при здійсненні податківцями перевірки під час узгодження суми бюджетного відшкодування такого завищення виявлено не було. Відповідно штрафні санкції за пп. 123.1 ПКУ не застосовуються.

При цьому, відповідальності за самостійне визначення платником податку завищення суми бюджетного відшкодування законодавчо не передбачено. Тому відповідно у разі уточнення показників суми бюджетного відшкодування і повернення до бюджету відповідних коштів штрафних санкцій для підприємства не передбачено.

Штраф при поданні УР

Що ж до «3% самоштрафу», то і тут вважаємо, що не все так однозначно. Справа в тому, що пп. «а» п. 50.1 ПКУ передбачає сплату штрафу у разі сплатити суму недоплати (а, відповідно, і у разі відображення в уточнюючій декларації саме суми недоплати податку).

У даному випадку, якщо виправлення помилки (зокрема, донарахування ПЗ з ПДВ) не призведе до виникнення податку до сплати (а лише до зменшення суми бюджетного відшкодування, яке буде повернуто підприємством, що не є недоплатою*), то штрафні санкції не повинні нараховуватись.

Крім того, і самі податківці у листі від 17.08.2016 р. №17938/6/99-99-15-03-02-15 зазначали, що штраф,у розмірі 3% нараховується платником лише у разі, якщо така помилка призвела до заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Отже, вважаємо, що і штраф у розмірі 3% не повинен застосовуватись за умови, що уточнення показників не призведе до виникнення податку до сплати (а не лише зменшення суми бюджетного відшкодування).

Звертаємо увагу також на те, що пп. 78.1.3 ПКУ передбачено таку підставу для позапланової перевірки: платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом. Тож подання уточнюючих розрахунків за періоди, які вже перевірялися податківцями в процесі узгодження суми бюджетного відшкодування, може спричинити позапланову перевірку з відповідними донарахуваннями з боку податкових органів.

__

* Відповідно до пп. 14.1.156 ПКУ, податкове зобов'язання − сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).