ЄСВ для страхового стажу: відображення у звітності

Споглядаючи на попередню відповідь зазначимо, що поданий роботодавцем Звіт з ЄСВ складено не правильно (тому і не прийнятий), оскільки в реквізиті 19 таблиці 6 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу/грошового забезпечення) доплата до мінімального страхового внеску» - зазначається лише сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою. Така різниця виникає у випадку, якщо фактична сума заробітної плати менша за мінімальну заробітну плату. І ніяк не може в даному реквізиті відображатися сам розмір мінімальної заробітної плати, завжди має бути нарахований дохід, а потім вже різниця. Це прямо зазначено в абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Оскільки, працівники у квітні перебували цілий місяць у відпустці без збереження зарплати, дохід їм не нараховувався, відповідно, і різниці не виникають.

Але для збереження працівникам страхового стажу, керівник підприємства прийняв рішення сплатити мінімальний страховий внесок з ЄСВ — 1039,06 грн (4723 грн х 22%), але щоб його сплатити у працівника має бути дохід хоча б 1 грн на місяць, тому для зарахування страхового стажу працівникам потрібно подати до податкової Звіт з ЄСВ з типом «скасовуючи» та «початкова» за  вже запропонованим, за вищезазначеним посиланням, варіантом виправлення. При цьому виправлення помилки в базі нарахування ЄСВ та/або ставці ЄСВ здійснюється в періоді, у якому її виявлено, у таблицях 6 та 1 Звіту з ЄСВ.

Тобто, помилки виправляються у Звіті з ЄСВ за той звітний період, в якому вони були виявлені (у даній ситуації – за червень 2020 р.), а в таблиці 6 в реквізиті 10 - зазначається код типу нарахувань «2», оскільки помилка виявлена самостійно та проведено донарахування ЄСВ, а в реквізиті 11 - місяць і рік, у якому була допущена помилка (042020).

Форма №1ДФ заповнюється та подається податковим агентом (роботодавцем), де у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано працівникам (1 грн), у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу (1 грн), у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу (0,18 грн.), у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (0,18 грн.) за ознакою доходу «101».

У розділі II форми № 1ДФ відображається 1,00 грн (графа 3a), 1,00 грн (графа 3), у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума ВЗ - 0,02 грн, у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого ВЗ до бюджету 0,02 грн.

Сума донарахування до мінімальної заробітної плати в частині ЄСВ в формі №1ДФ не відображається, а лише фактично нарахований дохід.

За бажанням роботодавець може нарахувати працівникам заробітну плату хоч за день хоч за два, але для цього потрібно переробити не тільки табель обліку робочого часу, але й переписати заяви працівників на відпустку за власний рахунок та накази, а також по-іншому відобразити такі нарахування у Звіті з ЄСВ з типом у «початкова», а саме:

1-й рядок. 

реквізити з 5 по10 та з 22 по 25 заповнюється в звичайному порядку, в реквізиті 10 - зазначається код типу нарахувань «2», в реквізиті 11 - місяць і рік, у якому була допущена помилка (042020), в реквізиті 14 зазначають кількість календарних днів перебування у відпустці за власний рахунок (29), а в реквізиті 15 - зазначається кількість календарних днів звітного місяця перебування працівника у трудових відносинах (1), у реквізитах 17 та 18 – зарплата за один робочий день, у реквізиті 21 – нарахування ЄСВ на один робочий день.

2-й рядок. 

реквізити з 5 по10 та з 22 по 25 заповнюється в звичайному порядку, в реквізиті 19 – різниця між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою, у реквізиті 21 – ЄСВ з різниці, всі інші реквізити не заповнюються.

Форма №1ДФ заповнюється аналогічно, як при нарахуванні 1 грн.

Якщо роботодавець прийме рішення не здійснювати жодних виправлень, то можна подати Звіт з ЄСВ відобразивши лише відпустку за власний рахунок без жодних нарахувань:

реквізити з 5 по10 та з 22 по 25 заповнюється в звичайному порядку, в реквізиті 14 зазначають кількість календарних днів перебування у такій відпустці (30), а в реквізиті 15 - зазначається кількість календарних днів звітного місяця (30), всі інші реквізити не заповнюються.

Відповідно таблиця 1 Звіту з ЄСВ не міститиме жодних даних про нарахування і утримання, оскільки відсутня база нарахування.

Сплачена роботодавцем сума ЄСВ залишиться на рахунку як переплата. Відповідно такі дії призведуть до незарахування квітня місяця до страхового стажу працівників.

Штрафу, передбаченого ст. 25 Закону № 2464 за виправлення вищезазначеної помилки не буде, оскільки  на час встановлення в країні карантину в період з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, штрафи тимчасово в цей період не накладаються.