Валютний нагляд за операціями з товарами в режимі митного складу

Щодо валютного нагляду операцій з товарами, поміщеними у режим митного складу

Митний режим «митний склад» передбачений ст. 121 МКУ - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, в режимі митного складу товари не випускаються для вільного обігу на території України, і відповідно, не оформляється митна декларація. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються митному органу утримувачем митного складу (ст. 122 МКУ).

В контексті даного питання слід розрізняти імпорт як митний режим товарів, визначений Митним кодексом, та імпорт товарів у широкому розумінні, що визначений Законом про ЗЕД. 

Стаття 1 Закону про ЗЕД містить визначення термінів імпорту та експорту товарів:

• імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;
• експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

В даному випадку нас цікавить більш широке розуміння імпорту товарів для цілей валютного нагляду. Отже, на нашу думку, операція з ввезенням товарів, які були поміщені в режим митного складу, підлягає валютному нагляду.

Інструкція щодо валютного нагляду затверджена Постановою Нацбанку  № 7.  Вимоги Інструкції № 7 поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Нацбанком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Нацбанком за поданням Кабміну винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Нацбанком граничні строки розрахунків.

Згідно з п. 9 Інстрцукції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Незначна сума – це на даний момент 400 тис грн. На цю тему див. наші новини тут  та тут.

Якщо сума розрахунків за зовнішньоекономічними операціями перевищує 400 тис. грн, то вони підлягають валютному нагляду.

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що відповідно до пп. 3 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру митних декларацій про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт»,ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

З огляду на це, на нашу думку, для завершення валютного нагляду щодо товарів в режимі митного складу потрібно надати банку відповідні документи щодо поміщення товарів у митний режим митного складу.

• Щодо зміни ціни товару під час його реекспорту:
• По-перше, як ми вже зазначили вище, незначна сума залишку розрахунків (до 400 тис. грн) з покупцем-нерезидентом вже не контролюється банком і банк знімає таку операцію з валютного нагляду. 
• По-друге, у разі зміни ціни товару також відбуваються і відповідні розрахунки з покупцем товару: якщо ціна товару зменшується, то й покупець-нерезидент повинен сплатити менше або продавець-резидент повинен повернути зайво сплачені кошти покупцю. Ці розрахунки підлягають валютному нагляду у загальному порядку, в тому числі з урахуванням незначної суми розрахунків.

***
Читайте також: Типи митних декларацій, які є підставою для зняття з контролю валютної операції банком