У разі смерті фізособи - підприємця орендна плата сплачується нотаріусу або на рахунок в банку

Нагадаємо,  що померлий фізособа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізособою (ч. 8 ст. 4 Закону про держреєстрацію).

Відповідно до пп.6, 7 п. 11.22 Порядку №1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізособа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. 

Якщо після припинення підприємницької діяльності фізособи - підприємця залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізосіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в Єдиному державному реєстрі, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі.

Водночас, щодо рахунків фізособи-підприємця, то вони мають бути включені до спадового майна. Тому навіть за умови надсилання повідомлення від органу ДФС про припинення фізособи-підприємця у зв'язку зі смертю та зняття її з обліку в органах ДФС, банк не має право закривати такі рахунки до моменту отримання спадкоємцями свідоцтва про спадщину. Таке свідоцтво надає право скористатись коштами на таких рахунках, які будуть видані кожному спадкоємцю пропорційно частці у спадку фізособи-підприємця.

Відповідно до п. 5.6 Інструкції №492  за довіреністю фізособи - підприємця, що засвідчена нотаріально, його рахунком можуть розпоряджатися інші особи. У разі смерті фізособи - підприємця його права та обов'язки щодо розпорядження коштами на рахунках переходять до його спадкоємців відповідно до законодавства України. 

Відповідно до п. 20.1 Інструкції №492 поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, у разі смерті власника рахунку фізособи - підприємця - за зверненням третьої особи, зокрема спадкоємця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1283 ЦКУ охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями.

Відповідно до ст. 1284 ЦКУ якщо спадкування здійснюється не лише за заповітом, а й за законом, виконавець заповіту, якого призначив спадкодавець, вживає заходів щодо охорони всієї спадщини.  Спадкоємці за законом мають право призначити іншу особу, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом. 

Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (ч.1, 2 ст. 1285 ЦКУ).

Відтак, за наявності управителя майна, орендар може сплачувати орендну плату такому управителю (якщо відповідні дії належать до його повноважень). 

Щодо можливості сплати орендної плати на поточний банківський рахунок померлого підприємця-орендодавця, то, на нашу думку, у разі, якщо договором про відкриття банківського рахунку та/або управителем/нотаріусом не встановлені обмеження щодо операцій із зарахування коштів та здійснення видаткових операцій, орендар може й надалі сплачувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця (померлої фізособи-підприємця).

Втім, потрібно враховувати й умови договору оренди — адже не виключено, що його умовами можуть бути передбачені особливі умови сплати орендної плати у разі смерті наймодавця.

Якщо попередні варіанти не можуть бути виконані, то суми орендної плати можуть бути спрямовані на депозит нотаріуса.

Так, відповідно до ст. 537 ЦКУ боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 

3) відсутності представника недієздатного кредитора. 

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.