Порядок виплати дивідендів визначається у Статуті

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦКУ у статуті товариства вказуються найменування юрособи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. 

Нагадаємо, що відповідно до абзацу другого ст. 4 Закону №1576 установчі документи повинні містити відомості, зокрема, про порядок розподілу прибутків та збитків.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст. 10 Закону №1576 учасники товариства мають право, зокрема,  брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

У статуті можуть по-різному вказуватись на порядок виплати дивідендів. Зокрема, 

1) "...Виплата частки прибутку Учасникам (засновникам) Товариства може проводитись один раз на місяць, квартал, півріччя, дев'ять місяців, рік, що визначається за рішенням вищого органу управління  Товариством";

2) " ...Умови та порядок виплати частки прибутку визначаються вищим органом управління Товариством".

І в першому і в другому випадку, Товариство самостійно визначає порядок виплати дивідендів та період, за який такі дивіденди виплачуються. Отже, якщо підприємство визначило можливість виплати дивідендів протягом 10 років з моменту прийняття рішення засновниками, то таке можливо. 

Адже, йдеться про добровільне визнання заборгованості по невиплачених дивідендах перед засновниками. Щодо виплати дивідендів частинами, то знову ж такі повертаємось до рішення засновників — не заборонено прийняття рішення засновниками про виплату дивідендів частинами із визначенням графіку виплати, скажімо, у певній сумі раз на місяць протягом шести місяців. Але, такий графік виплат має бути прописаний/затверджений у рішенні (протоколі) загальних зборів засновників.

При цьому відзначимо, що чинне законодавство не передбачає виплати дивідендів частинами — тобто, оскільки нарахування дивідендів відбувається за даними фінзвітності та балансу, то засновники мають прийняти рішення про виплату всієї суми дивідендів. Якщо приймається рішення про виплати лише частини дивідендів, то одночасно, засновники мають вирішити й долю решти суми прибутку, зокрема, спрямувати її на інші цілі, передбачені Статутом.