За умовами полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, що діє на території України, страхова сума (ліміт) за шкоду, заподіяну майну під час ДТП, становить 50 тис. грн (п. 9.2 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).
Перелік того, що можна відшкодувати за рахунок такого страхування в межах зазначеної суми, наведено у ст. 29 Закону №1961. Інші суми та витрати, понесені потерпілою в ДТП особою, відшкодовуються винною особою за рішенням суду (ст. 1192 ЦКУ).
Як наслідок, на суму, яка підлягає сплаті винуватцем ДТП за судовим рішення, складається виконавчий лист. У такому виконавчому листі вказується лише номер, дата судового рішення та найменування суду який його виніс. Причина складення, тобто зміст (чи стислий опис) спору, не зазначається (ч. 1 ст. 369 ЦПКУ, ст. 4 Закону України від 02.06.2016 р. №1404-VIII “Про виконавче провадження”). Отже, не зазначення у виконавчому листі, за що саме накладено стягнення, не є підставою вважати такий виконавчий лист недійсним.
Щодо розміру стягнення, який може бути встановлений судом і зазначений у виконавчому листі, зазначимо таке. Відповідно до ст. 128 КЗпП, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у будь-якому випадку повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону №1404 із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
- відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
- за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Отже, на практиці можлива ситуація, за якою розмір стягнення може становити 50%. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 4 Закону №1404 у виконавчому листі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Тому, роботодавець не може піддавати сумніву зміст виконавчого листа і має здійснювати стягнення у зазначеному в ньому розмірі (якщо у виконавчому листі прямо сказано про розмір відрахувань). Якщо працівник вважає, що стягнення, зазначене у виконавчому листі, завищене, саме він має звернутися до виконавчої служби за роз'ясненнями та/або із заявою про зменшення розміру стягнення (зміну порядку і способу виконання). Своєю чергою, державний виконавець буде звертатись до суду, який видав виконавчий документ за роз'ясненням рішення, а також із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону №1404).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити