Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Спочатку зазначимо, що статус засновника надає йому можливість користуватись правами, перелік яких визначений у ст. 10 Закону України “Про господарські товаривства” від 19.09.91 р. №1576-XII. Серед цього переліку є, зокрема, право брати участь в управлінні справами підприємства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Засновник, який не перебуває у трудових відносинах, може представляти інтереси підприємства у два способи:
1. Керуючись приписами глави 17 ЦКУ підприємство з таким засновником може укласти договір доручення, комерційного представництва (ст. 237-238, ст. 243 ЦКУ).
За приписами ч. 1, 2 ст. 244 ЦКУ, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.
Відтак, на нашу думку, між засновником підприємства, який за статутними документами має право брати участь в управлінні справами товариства, зокрема, діяти на підставі довіреності, та підприємством може бути укладено договір на представництво інтересів підприємства (залежно від специфіки діяльності підприємства та переліку доручень, яких належить виконувати протягом певного періоду часу), або видано довіреність такому засновнику від імені підприємства на отримання ТМЦ (як зазначено у запитанні) на виконання договору чи статуту.
або
2. З 01.01.2016 року набрала чинності нова редакція Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 р. №755-IV.
Так, до Єдиного державного реєстру включаються відомості (за бажанням юридичної особи) також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (п. 13 ч.1 ст. 9 Закону №755).
Причому, для цього достатньо протоколом загальних зборів (іншого вищого органу управління підприємством) вирішити надати такій особі відповідні повноваження та внести відомості про неї до ЄДР, подавши держреєстратору протокол та заяву про внесення змін до відомостей, що містяться про юрособу в ЄДР (форми заяв затверджені наказом Мін'юсту від 06.01.2016 р. №15/5).
В такому разі повноваження цієї особи будуть підтверджуватись витягом з ЄДР із зазначенням ПІБ такої особи, що дає право не лише діяти від імені підприємства без довіреності, у т.ч. укладати будь-які правочини, договори, акти, накладні тощо, а також й подавати всі документи до державного реєстратора без довіреності (підписувати заяви на проведення реєстраційних дій) (ч. 19 ст. 17, ч. 6 ст. 18 Закону №755).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
