• Посилання скопійовано

Товар, виданий особі без повноважень, не вважається поставленим

Підприємство реалізує товари покупцям, оформляючи це видатковими накладними та надає послуги, оформлюючи це актом наданих послуг. Часто на цих видаткових накладних і актах проставляється печатка (без надання доручення). Наскільки це правомірно та які можливі наслідки для підприємства?

Нагадаємо, що свого часу для отримання ТМЦ використовувались довіреності встановленої форми. Проте, наказом Мінфіну від  30.09.2014 р. №987 скасована Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затв. наказом Мінфіну від 16.05.96 року №99. Заразом, внесені зміни до п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 року №88, а саме:

"Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо".

Таким чином, для цілей бухобліку законодавець взагалі відмовився від використання довіреностей як обов’язкових документів.

Водночас, чинне законодавство надає право представляти інтереси юрособи без довіреності лише керівнику та особі(ам), яка(і) вказані як особи-підписанти відповідно до даних Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Тому, у разі, якщо ТМЦ у продавця отримує не керівник та не особи-підписанти за ЄДР, то їх (отримувачів товару) повноваження мають бути підтверджені належним чином.

Слід сказати що у разі, коли представник покупця отримує товар за довіреністю, то її форма повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч.2 ст. 245 ЦКУ), тобто за умовами запитання — проста письмова. 

Довіреність від імені юрособи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. (ч.1 ст. 246 ЦКУ)

В ситуації, коли товар видається особі (представнику, працівнику юрособи), повноваження якої не підтверджені довіреністю, договором або іншим документом, виданим юрособою, то у разі, якщо контрагента (покупець) пред’явить претензію щодо отримання товару, вряд чи продавець зможе підтвердити, хто саме в дійсності цей товар отримав.

На нашу думку, від подібного шахрайства з боку госпсуб’єктів не застрахований жодний продавець, тому видавати товар невідомій особі доволі ризиковано (навіть якщо ви вже років з десять співпрацюєте). Водночас, якщо представник покупця отримав товар за накладною та проставив на ньому печатку юрособи, то сумнівів не мало би виникати.

Втім, не будемо забувати, що Україна вже кілька років приймає нормативні акти по відмові від використання печаткою — і тоді, проблема отримання товару за підписом невідомої особи (без підтверджених повноважень) без печатки постане значно гостріше.

Правда тут слід врахувати й те, що оформлена видаткова накладна має бути визнана первинним документом в цілях бухобліку лише за умов дотримання вимог ст. 9 Закону про бухоблік, а саме мати такі обов'язкові реквізити: 

  • назву документа (форми); 
  • дату складання; 
  • назву підприємства, від імені якого складено документ; 
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.  

Отже, на нашу думку, віддавати товар будь-якій особі яка назвалась представником покупця (юрособи чи фізособи-підприємця) без будь-яких документів, що підтверджують її повноваження не варто. Адже, навіть підпис такої особи може бути поставлений під сумнів. Втім, якщо з боку фіскалів проблем може і не бути (вони вряд чи зможуть ідентифікувати особу, яка отримала товар за підписом та ПІБ як особу без повноважень на представництво), все ж ця операція є ризикованою  - в такий ситуації товар вважається не поставленим, а покупець матиме право на повторну вимогу поставки товару та сплати штрафів, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з поставки товару (якщо такі прописані у договорі, або відповідно до закону).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Стягнення шкоди з працівника у 2026 році: межа «середній заробіток»
    Працівник пошкодив/втратив майно підприємства. У яких випадках ми можемо обмежитися стягненням у межах середнього місячного заробітку, а коли маємо право вимагати повне відшкодування, і як правильно оформити стягнення (наказ чи суд)?
    24.02.202624
  • Відповідальність за несплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю та неподання звітності
    Штраф за несплату – 7 % своєчасно не сплачених сум; за донарахування – 10 % за кожний звітний період, але не більш 50% суми донарахування; за неподання звітності – 10 НМДГ. На суму недоїмки - пеня 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення
    16.02.202645
  • Анулювання ліцензії за низьку зарплату: чи можливе скасування «заднім числом»?
    Наша компанія з ліцензією на роздрібну торгівлю алкоголем у IV кварталі 2025 року мала середню зарплату працівників нижче встановленого критерію. Чи може податкова під час перевірки у 2026 році анулювати ліцензію «заднім числом» (з моменту виникнення невідповідності) та чи вважатимуться операції з реалізації алкоголю після цього періоду торгівлею без ліцензії із застосуванням відповідних штрафів?
    16.02.202635
  • Строки давності для вручення податкових повідомлень-рішень
    ТОВ було несвоєчасно сплачено суми узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати на землю за періоди: липень 2022 року, жовтень 2022 року та січень 2023 року. Який граничний строк для вручення платникові податків податкових повідомлень-рішень, якими нараховуються штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо сплати податків за вказані періоди?
    10.02.202686
  • Штрафні санкції в уточнюючому розрахунку з ПДВ
    Чи зобов'язаний платник ПДВ самостійно нараховувати та сплачувати штраф у розмірі 3% при поданні у січні 2026 року уточнюючого розрахунку за жовтень 2025 року, що призводить до виправлення помилки та збільшення податкового зобов'язання? Які особливості застосування штрафних санкцій діють для звітних періодів 2025 року з урахуванням норм Податкового кодексу України щодо воєнного стану?
    09.02.20261 400