Відповідальність за не подання інформації держслужбі зайнятості: є чи немає?

Відповідно до п. 2.5 Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затвердженого наказом Минсоцполітики від 16.05.2013 р. №271, роботодавці щороку, не пізніше 1 лютого після звітного року, подають територіальному органу інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (за формою згідно із додатком до цього Порядку). При цьому під роботодавцями, згідно із п. 1.3 цього Порядку, маються на увазі підприємства, установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. 

Отже, подання цієї інформації для певних роботодавців є обов’язковим. Але спеціальної відповідальності роботодавця за неподання органу державної служби зайнятості інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, законодавством не передбачена. 

Існує відповідальність за неподання інформації про працевлаштування інвалідів, але така інформація подається не до Державної служби зайнятості, а до Фонду соціального  захисту інвалідів згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Водночас є певна (хоча й незначна) імовірність застосування штрафів за «порушення інших вимог трудового законодавства» (ст. 265 КЗпП), «інші порушення вимог законодавства про працю» (ст. 41 КпАП), оскільки контроль за додержанням законодавства про працю та про зайнятість населення, згідно з Положенням, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011, здійснює один і той самий орган – Держпраці.