Акціонеру товариства не виплачуються дивіденди на підставі рішення суду

З 01.01.2015 року у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (пп. 57.1 1.1 п. 57.1 1 ст. 57 ПКУ).

Щодо необхідності вказувати у статуті вимоги та правила використання прибутку підприємства на виплату дивідендів.

За приписами ч.1 ст.88 ЦКУ у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Стаття 51 Закону України від “Про господарські товариства” говорить про те, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, повинні містити 

- відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді,

- відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства (ст.4 Закону). 

Наслідки: за відсутності наведених вище обовязкових вимог у статуті ТОВ під час його державної реєстрації, тобто за наявності порушення закону, які не можуть бути усунуті, суд може прийняти рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства (1). 

----1----

РЕКОМЕНДАЦІЇ  ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ  від 28.12.2007 р. N 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” (п. 4.1).

--------------------------------------

Водночас, серед наведених вище вимог до статуту ТОВ чинним законодавством не визначено обвоязковості зазначення у ньому  правил та вимог щодо використання прибутку на виплату дивідендів.

Щодо прийняття рішення засновниками (учасниками) ТОВ про виплату дивідендів.

Право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди) є основним майновим правом учасників (акціонерів) господарського товариства. Порядок нарахування та виплати дивідендів регламентується статтями 10, 41, 59 Закону N 1576-XII, ст. 116 ЦКУ. 

Верховний суд України  вказує на те, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виплатою дивідендів, господарські суди повинні керуватися тим, що суд вправі прийняти рішення лише щодо виплати акціонеру (учаснику ТОВ) дивідендів відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства. Якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства. Законодавством не передбачено можливість виплати акціонеру (учаснику) товариства дивідендів на підставі рішення суду. 

Відтак, навіть за відсутності у статуті будь-яких згадок про виплату дивідендів (один з напрямів розподілу прибутку ТОВ), то засновники (учасники) ТОВ можуть на загальних зборах з посиланням на приписи чинного законодавства (зокрема, на ст. 10, 41, 59 Закону N 1576-XII, ст. 116 ЦКУ) прийняти відповідне рішення та встановити умови, порядок та строки виплати дивідендів кожному з учасників (засновників) за відповідний період.