Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК накладаються на того, на кого покладено обов'язок такої реєстрації. Такі пояснення податківці дають у листі від 24.11.2015 р. №24986/6/99-99-19-03-02-15, де зазначено, що штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку й розмірах, передбачених ПКУ, до особи, на яку покладено обов'язок такої реєстрації, і незалежно від причин, які призвели до порушення строків.
Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН встановлені п. 120-1.1 ПКУ. Розмір штрафу визначений у відсотках до суми ПДВ, що зазначена у ПН/РК, і становить від 10% до 50% залежно від кількості днів, на яку порушено строк реєстрації ПН/РК. Ці штрафи застосовуються незалежно від проведення планових та позапланових перевірок платників ПДВ. Останнім часом почастішали запитання про те, що на підприємстві було проведено податкову перевірку, в ході якої перевіряючі не виявили несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, складених у періоді, що перевірявся, а насправді вони були. Через деякий час після закінчення перевірки проводиться камеральна перевірка, за результатами якої складається акт та ППР на сплату штрафу за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних, а у платника ПДВ виникає питання щодо правомірності нарахування такого штрафу.
Факт несвоєчасної реєстрації ПН/РК виявляється під час камеральної перевірки, порядок проведення якої визначено ст. 76 ПКУ. Оскільки це камеральна перевірка не податкової звітності, а «з інших питань», то вона проводиться з урахуванням строку давності 1095 календарних днів (п. 76.3 ПКУ). На нашу думку, в цьому випадку строк давності слід відлічувати від фактичної дати реєстрації ПН/РК, не включаючи цей день — адже тільки за результатами фактичної реєстрації можна визначити суму штрафу. Відповідно, якщо ПН/РК не зареєстровано протягом 365 календарних днів з дати складання, отримати 50-відсотковий штраф за це можна протягом 1095 + 365 = 1460 календарних днів з дати її складання. Така перевірка, як правило, проводиться без згоди і присутності (а відповідно, і без відома) платника ПДВ (п. 76.1 ПКУ). За результатами перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику ПДВ у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ (п. 86.2 ПКУ).
ППР надсилається платнику ПДВ згідно з п. 86.8 ПКУ протягом 10 р.д. з дня вручення йому акта камеральної перевірки. На практиці це може статися і раніше, в тому числі і в день вручення акта — податківці одночасно вручають акт та вже готове ППР. Порядок надіслання ППР платникам податків затверджено наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204 (далі — Порядок №1204). У випадку порушення строків реєстрації ПН/РК складається ППР за формою «Н» (додаток 13 до Порядку №1204). У цьому ППР вказуються дані ПН/РК, щодо яких було порушено строки реєстрації, розмір та суми штрафу, а також загальну суму штрафу за всіма ПН/РК, що включені у ППР.
Штраф сплачується на той самий бюджетний рахунок, на який сплачується ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом бюджетної класифікації «30 14060100». Це означає, що штраф не списується автоматично з рахунку в системі СЕА ПДВ, його слід сплачувати самостійно. Строк сплати штрафу — 10 к.д., що настають за днем отримання ППР.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити