• Посилання скопійовано

На підставі яких документів податківці можуть роботи висновки при перевірці підприємця

Під час документальної перевірки підприємця-загальносистемника податківці не досліджували первинні документи, а користувались виключно зведеними даними. В Акті відсутні будь-які посилання на первинні документи. Чи правомірні дії податківців?

Запитання: Під час документальної планової перевірки підприємця на загальній системі оподаткування податківці не досліджували первинні документи, а користувались виключно зведеними даними: оборотно-сальдовими відомостями, аналізами рахунків. На думку податківців, щоб порахувати витрати підприємця необхідно від усієї суми придбання товарів (робіт, послуг) в періоді, що перевіряється (без ПДВ), відняти:

1. cуму приросту залишків товарів, які не реалізовані;

2. cуму приросту заборгованості підприємця перед постачальниками (придбані товари (роботи, послуги) без ПДВ, які не оплачені;

3. заборгованість (без ПДВ) покупців перед підприємцем (собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), які не оплачені.

В Акті відсутні будь-які посилання на первинні документи. Чи правомірні дії податківців?

 

Відповідь: Відповідно до пп. 75.1.2 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Тож в загальному порядку документальна перевірка має проводитися на підставі:

  • податкових декларацій;
  • фінзвітності, статзвітності, регістрів бухглтерського й податкового обліку, ведення яких передбачено законом;
  • первинних документів;
  • інших документів та податкової інформації.

Згідно з п. 85.2 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 ПКУ (п. 77.8 ПКУ).

Згідно з п. 83.1 ПКУ для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені ПКУ (зокрема, у п. 44.1 ПКУ – первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансова звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством);

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Що стосується регістрів бухобліку (оборотно-сальдові відомості, аналізи рахунків), то зазначимо наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону №996 (інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Втім, сфера дії Закону №996 в обов’язковому порядку поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. А тому норми Закону №996 щодо ведення саме бухгалтерського обліку та складання регістрів не поширюються на підприємців.

Тож приватні підприємці не зобов’язані вести бухгалтерський облік, хіба що за власним бажанням для цілей внутрішнього контролю. Свій «підприємницький» облік вони ведуть у відповідних Книгах обліку доході і витрат.

Таким чином, вважаємо, що контролюючий орган може робити висновки під час проведення документальної планової перевірки лише на підставі тих документів, які передбачені ст. 83 та 85 ПКУ. Хоча з них й виплаває, що в загальному порядку такими документами можуть бути, зокрема, регістри бухобліку, втім у пп. 75.1.2 ПКУ чітко сказано, що документальна перевірка проводиться на підставі регістрів бухобліку, ведення яких передбачено законом, тоді як ми з’ясували вище, що для підприємців законом їх ведення не передбачене. А отже, вважаємо, що робити висновки в акті на їх підставі не можна.

Детальніше про документи, на підставі яких перевіряючі з ДФС можуть роботи висновки при проведенні перевірки, ми говорили тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Контролюючі органи і перевірки»