• Посилання скопійовано

Мораторій на перевірки поширюється на органи ДФСУ

Фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування, оборот у 2015 р. до 20 млн грн. В списку планових перевірок на 2016 рік підприємця немає, але прийшло повідомлення з податкової про планову комплексну перевірку у квітні 2016 р. Чи правомірні дії ДФС?

Відзначимо, що відповідно до п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №71, законодавець установив, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тож, хоч і вказано, що фізосіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн  не мають право перевіряти. Але відповідно до цієї ж норми податківці мають право на проведення перевірки щодо ПДФО. Тож виходить, що податківці можуть прийти на перевірку до підприємця, який знаходиться на загальній системі. Ще раз наголосимо, що мораторій не діє на перевірки щодо ПДФО та ЄСВ.

Відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону №76 перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Справа в тому, що тлумачення цих двох заборон на перевірки протягом 2015-2016 років насьогодні отримало розвиток у вигляді значної кількості судових спорів. Наприклад,  п. 8 Розділу ІІІ Прикінцеві положенння Закону №76 тлумачиться як можливість проведення перевірок всіма державними органами після 01.07.2015 року без необхідності дозволу КМУ.

Щодо норми  п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №71, то вона по-перше, застосовується з точки зору Мін'юсту (Лист від 04.12.2015 №2112/14157-0-4-15/8.1) виключно в податкових відносинах, по-друге, має досить чітке визначення, на кого вона не поширюється. Самі ж податкові у 2015 році не заперечували проти мораторію (Лист від 28.01.2015 р. №2463/7/99-99-22-02-04-17).

Якщо наведені у ній обмеження не стосуються запитувача, то дії податкового органу щодо призначення комплексної планової перевірки платника податків, який відповідає вимогам вказаного п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №71, на нашу думку, не відповідає закону.

Проте, останнім часом з’явилось кілька судових рішень щодо можливості проведення перевірок державними органами попри дію мораторію, які прийняті на користь таких контролюючих органів* - відтак, ситуація дещо змінилась. Тож, ми вважаємо, що фіскальні органи вирішили скористатись невизначеним становищем мораторію на перевірки та призначили її у квітні 2016 році.

Тому, зважаючи на існуючі проблеми застосування різними державними органами цих норм на практиці, наразі стверджувати однозначно щодо правомірності дій державних органів в частині виконання мораторію виявилось дуже не просто.

Якщо платник податків вважає, що підстави для проведення комплексної перевірки не відповідають законам (в зазначеному випадку, п. 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №71), то він на виконання п. 77.6 та 81.1 ПКУ має право не допустити їх до перевірки, оскаржуючи при цьому наказ на перевірку в судовому порядку. При цьому, слід враховувати й те, що фіскальний орган має право (й щоразу користується ним!) звернутись до суду за арештом коштів на рахунку в банку (пп. 94.2.3, 94.6.2 ПКУ), якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

_________________________

* Детальніше ця проблема описана у статті “Мораторій на перевірки — суди проти!”.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Коли можна знищити документи, якщо остання перевірка була у 2011 році?
    Компанія проходила податкову перевірку востаннє у 2011 році. Усі документи здаються на зберігання до архіву згідно з договором з архівною компанією. Станом на 01.01.2026 року документи за які періоди мають зберігатись в архіві, а які вже можуть бути передані на знищення? Які строки зберігання електронних документів?
    12.03.2026189
  • Строки податкових перевірок у 2026 році: межі давності та «заморожені» періоди
    Наше підприємство (платник податку на прибуток) складає план оцінки податкових ризиків на майбутнє. Нас цікавить перспектива проведення планових перевірок у 2026 році. Чи діє зараз стандартне правило «трьох років» (1095 днів)? Чи правда, що через карантин та воєнний стан податківці у 2026 році зможуть перевіряти документи за 2019 або 2020 роки, оскільки строки давності були зупинені? Як правильно розрахувати цей період, щоб зрозуміти, які роки вже «закриті»?
    16.02.20262 8524
  • Оскарження фактичної перевірки: вручення наказу неуповноваженій особі
    ФОП має магазин роздрібної торгівлі. Під час його відсутності до магазину завітали податківці з метою проведення фактичної перевірки. Оскільки ФОПа на місці не було, наказ та направлення на перевірку вони вручили адміністратору магазину, який підписав документи. Нюанс у тому, що цей адміністратор офіційно працевлаштований в іншому ТОВ (яке є партнером ФОПа), а не у ФОПа, і він не здійснює розрахункових операцій через його РРО. За результатами перевірки ФОПу нарахували значні штрафи. Чи може він оскаржити результати такої перевірки на підставі того, що наказ вручено неналежній особі?
    02.02.202680
  • Коли новостворене підприємство стає "середнім" і з якого року аудит є обов’язковим?
    Підприємство створено у 2023 р. За фінзвітністю за 2023 рік - мікропідприємство. За підсумками 2024 року досягло критеріїв "середнього" за двома показниками. Якщо у 2025 році також відповідатиме критеріям "середнього", чи виникне обов’язок обов’язкового аудиту вже за 2025 рік?
    22.01.2026920
  • Доступ податківців до 1С під час перевірки
    Чи зобов’язаний платник податків під час документальної/фактичної податкової перевірки надавати посадовим особам ДПС повний доступ (логін/пароль) до облікової програми 1С (інформаційної бази), чи достатньо надати на вимогу перевіряючих первинні документи, регістри та звітність у паперовій або електронній формі?
    22.01.2026209