Законодавством не встановлено обмежень щодо періоду проведення перевірки платників

Періодичність проведення планових документальних перевірок вказані у п. 77.2 ПКУ:

- для підприємств високого ступеня ризику - не частіше ніж раз на рік ,

- для середнього - раз на два календарні роки

- для незначного - раз на три календарні роки.

Позапланові проводяться за наявності обставин, передбачених ст.78-79 ПКУ (без обмеження кількості таких перевірок на рік).

При цьому, якщо для планових перевірок береться до уваги весь період після останньої планової перевірки (але не більше 1095 днів — ст. 102 ПКУ), то для позапланових — таких обмежень не встановлено (крім загального строку давності за ст.102 ПКУ).

Слід також враховувати, що строки зберігання бухгалтерської документації можуть становити більше, ніж три роки. Так, у п. 2.11 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затв. Наказом Мінюста від 12.04.2012 N 578/5, переважна більшість документів фінансово-господарської діяльності зберігаються три роки, але за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.

Загалом, діючими нормами законодавства не встановлено обмежень щодо періоду проведення перевірки платника податків органами доходів і зборів.

Отже, якщо планова перевірка не проводилась більше одного року, то перевірка може бути призначена за весь період, що не перевірявся, але із застосуванням санкцій та донарахуванням грошових зобовязань за термін не більше 1095 днів. Хоча на практиці таке трапляється не часто. (див. Також “ЗІР”, підкатегорія 136.02)