Якщо в адресі допущено помилку, податкове повідомлення-рішення вважається не врученим

Відповідаючи на це запитання, хочемо звернути увагу на такий момент.

Рішення про результати розгляду скарг платників податків вручаються (направляються) платнику податків у такому ж порядку, що й податкові повідомлення-рішення, — у порядку, встановленому ст. 58 ПКУ.

Відповідно до п. 58.3 ПКУ, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їхню відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Водночас, відповідно до п. «а» п. 4 Положення №1001, у скарзі мають бути зазначені, зокрема, для юридичної особи — платника податку — найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою.

Скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпунктах «а» — «г» пункту 4 цього Положення, що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги (п. 5 Положення №1001).

Отже, приписи Положення №1001 допускають зазначення юридичної адреси, а також адреси, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою.

Водночас приписи ПКУ оперують терміном «податкова адреса» платника податку — адресу місцезнаходження, тобто ту адресу, яка є в ЄДР.

Відповідно до п. 45.1 ПКУ, податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі ДПС.

А відповідно до п. 45.2 ПКУ податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

При цьому, відповідно до п. 42.2 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, на нашу думку, приписи ПКУ не передбачають надсилання поштової кореспонденції платнику податків на іншу адресу, ніж юридична адреса (адреса, за якою платник податків хоче отримувати кореспонденцію), чи іншу довільну адресу для листування.

Тому, на нашу думку, платник податків має всі шанси оскаржити дії податкового органу до суду, оскільки відповідно до п. 58.3 ПКУ: «…У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків…».

Правда, при цьому треба буде також скасовувати й податкову вимогу.