Сільськогосподарські підприємства відшкодовують пільгові пенсії

Відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до набуття права на пенсію за віком передбачене п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV. 

Зокрема, у цьому пункті сказано: 

«Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону».

Формально, фермерське господарство не зазначено у цій нормі як особа, яка повинна здійснювати зазначене відшкодування. Не зазначене фермерське господарство як особа, яка повинна здійснювати таке відшкодування, і в п. 6.1  Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19.12.2003 р. №21-1. Але, судова практика показує інше.

Так, за висновком, наприклад, Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1915/14-а, визначено наступне. 

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач – фермерське господарство є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовує працю найманих працівників, тобто є роботодавцем, а тому в розумінні Закону №1058 та Закону №400 він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

При цьому суд звертає увагу на помилковість позиції представника відповідача, відповідно до якої фермерське господарство згідно положень Закону №973 та пп. 2.1.1 п. 2 Інструкції №21-1 не входить до складу роботодавців, які зобов'язані відшкодовувати УПФУ витрати, які виникли у зв'язку з виплатою та доставкою пільгової пенсії особам – найманим працівникам, оскільки це суперечить Закону №400 та змісту самої Інструкції №21-1.

Водночас, результатом розгляду цієї справи була відмова у задоволенні позову ПФУ про стягнення відшкодування таких витрат через те, що працівник пропрацював на фермерському господарстві менш ніж 6 місяців, і стаж, який дає право на пільгову пенсію, він заробив у інших роботодавців (які, на думку суду, відповідно до п. 6.2 Інструкції №21-1, і повинні відшкодовувати зазначені витрати, пропорційно розміру такого стажу).