Нарахування компенсації при роботі на умовах неповного робочого часу

Згідно зі ст. 56 КЗпП, за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цьому  випадку провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відпустка без збереження зарплати у розрахунку компенсації відпустки

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, час перебування у відпустці без збереження зарплати за ст. 26 даного Закону з 24.12.2023 р. не зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку. До вказаної дати працівник, перебуваючи у відпустці без збереження зарплати (та перебував в Україні) за ч. 3 ст. 12 Закону №1236, мав право на стаж і на дні щорічної відпустки, відповідно і на їх компенсацію при звільненні. Якщо працівник під час відпустки за власний рахунок перебував за кордоном, тобто за ч. 4 ст. 12 Закону №1236, то потрібно при обрахунку днів щорічної відпустки обмежитися 90 календарними днями.

Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати на час воєнного стану особа вважається працюючою і такою, що перебуває в трудових відносинах, проте цей час не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, починаючи з 24.12.2023 р., а якщо він перебував за кордоном, то обмежується 90 к. днями. 

Розрахунок компенсації

Згідно з абз. 2 пп. 2 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Розрахунковим періодом для обчислення компенсації працівнику, який звільняється у грудні 2023 року, буде січень 2023 – грудень 2023 р. Також, зважаючи на те, що працівник перебуває у відпустці без збереження по сьогоднішній день, то набутих днів починаючи з січня 2024 по день звільнення не буде, тож і другого розрахункового періоду також не буде.

Під час розрахунку середньої зарплати входить час, коли працівникові надавалася відпустка без збереження заробітної плати (ст. 12 Закону №2136 та ст. 26 Закону про відпустки), який підлягає виключенню з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100).

Тож розуміємо, що, в даному випадку, буде лише один розрахунковий період для обрахунку компенсації працівнику при звільненні і це січень – грудень 2023 року. А оскільки працівник працював на умовах неповного робочого часу та весь розрахунковий період, що припав для обчислення компенсації, перебував у відпустці без збереження зарплати, то обчислювати компенсацію потрібно за абз. 4 п. 4 Порядку №100, в якому зазначено, що у разі, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати та у якого укладено трудовий договір на умовах неповного робочого часу, то розрахунок слід проводити з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Приклад

Працівник звільняться 17.06.2024 р. Працював у режимі неповного робочого часу (1 год/день, 5 год/тиждень (0,125 ставки)) з окладом 9000,00 грн. У розрахунковому періоді (січень 2023 р. — грудень 2023 р.) перебував у відпустці без збереження зарплати, тому розрахунок проводиться з мінімальної зарплати на день розрахунку. Припустимо, що у працівника 30 к.д. невикористаної відпустки набутих станом на 31.12.2023 р.

МЗП на час розрахунку – 8000,00 грн. Середня зарплата розрахована виходячи з МЗП пропорційно відпрацьованому часу – 1000,00 грн (8000,00 грн х 0,125).

• умовний дохід: 12000,00 грн (1000,00 грн х 12 міс);
• середня зарплата: 32,88 грн (12000,00 грн : 365 к.д.);
• сума компенсації: 986,40 грн (32,82 грн х 30 к.д.).