Згідно зі ст. 27 КЗпП строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців.
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
А що на практиці?
Умови про випробування застерігаються у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. При цьому ініціатива встановити випробний термін, як правило, виходить від керівника підприємства (власника або уповноваженого ним органу). Тому не варто забувати, що остаточне рішення про проходження випробування залежить насамперед від згоди працівника.
Згідно зі ст. 26 КЗпП, випробування при прийнятті на роботу не встановлюється для:
1) осіб, які не досягли 18 років;
2) молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних установ;
3) молодих фахівців після закінчення вищих навчальних закладів;
4) осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби;
5) інвалідів, скерованих на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертної комісії.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство. Ця вимога поширюється тільки на працівників, які щойно оформляються на роботу.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити