Звільнення працівника через ЦЗ: дії роботодавця, який знаходиться на окупованій території

Так, існує такий спосіб звільнення працівника, як припинення трудового договору через центр зайнятості. Цей спосіб підходить для внутрішньо переміщених осіб, які не змогли припинити трудовий договір згідно з п. 1 ст. 36, ст. 38, 39 КЗпП, для набуття статусу безробітного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1706, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. 

Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до п. 1 ст. 36, ст. 38, 39 КЗпП у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору (абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону № 1706).

Увага! Датою припинення трудового договору буде день, наступний за днем подання такої заяви. 

Отже, враховуючи зазначену ситуацію в запитанні, якщо працівник написав заяву 08.07.2022, то роботодавець має його звільнити 09.07.2022.

При цьому центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:

• роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
• територіальний орган Пенсійного фонду України;
• територіальний орган Державної податкової служби.

Таким чином, центр зайнятості повідомляє (у вище зазначений спосіб) роботодавця про припинення з ним працівником трудових відносин в односторонньому порядку, а також ПФУ та ДПС. Тож, працівник з 09.07.2022 вважається звільненим. За роботодавцем залишається проведення остаточного розрахунку при звільненні, видача відповідним чином оформленої трудової книжки (якщо працівника було прийнято до 10.06.2021 р.) та копії наказу про звільнення, подання звітності.

При проведенні розрахунку в інші строки, ніж визначено ст. 116 КЗпП, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП). 

Несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником може призвести до штрафів, а саме:

• посадових осіб роботодавця можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн);
• до роботодавця можуть застосувати фінансову відповідальність у вигляді штрафу згідно зі ст. 265 КЗпП. При затримці розрахунку не більше місяця штраф становитиме 1 МЗП згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. При затримці виплати більш ніж на один місяць,-  штраф 3 МЗП, установленої на момент виявлення порушення, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Але! Оскільки, роботодавець знаходиться на окупованій території це унеможливлює провести розрахунок з працівником, тому вищезазначеного штрафу та нарахування середнього заробітку за час затримки під час воєнного стану роботодавець уникне, бо це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Проте таке звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасний розрахунок з працівником не звільняє його від обов'язку виплати саму суму компенсації, як тільки буде можливість, видати заповнену ТК, копію наказу про звільнення та подати об’єднану звітність.

До слова, штрафу за несвоєчасну сплату податків та подання звітності під час воєнного стану також не буде.