Відповідно до п. 2 глави 1 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, клієнти-резиденти (юрособи та фізособи - суб'єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями (крім випадку, передбаченого пунктом 2 цієї глави) на підставі таких документів:
- заяви про купівлю іноземної валюти;
- договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;
- акта (здавання-приймання тощо) або іншого документа, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;
- документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.
Купівля, обмін іноземної валюти з метою проведення розрахунків з нерезидентом за поставлені в Україну товари (які відповідно до законодавства підлягають митному оформленню) здійснюються суб'єктом ринку за наявності в реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента.
Не встановлено окремих спеціальних вимог у разі купівлі іноземної валюти для розрахунків у сфері ЗЕД й у постанові НБУ від 07.06.2016 р. №342.
Слід зазначити, що нещодавна українські банки зобов’язали перед продажем людям і компаніям інвалюти і її переказах за кордон запитувати більше відомостей і перевіряти їх достовірність. Про це йдеться у телеграмі-листі Нацбанку від 18.12.2015 р. №25-02002/101317.
Банкам необхідно забезпечити здійснення всебічного аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників (далі - аналіз документів), які є підставою для:
- купівлі інвалюти з метою перерахування за межі України;
- перерахування іноземної валюти за межі України;
- перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках;
- перерахування коштів на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав;
- надання згоди на обслуговування операцій за договором (у тому числі внесення змін) щодо отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів (далі - фінансові операції).
Більш детальний перелік індикаторів підозрілих фінансових операцій та додаткових документів, необхідних для проведення аналізу, наведений у додатку до листа №25-02002/101317.
Не зважаючи на те, що експортно-імпортні операції регулюються іншими нормативними актами НБУ, вони також підпадають під дію цих вимог щодо контролю фінансових операцій в межах фінмонторингу*.
Таким чином, на нашу думку, банк з метою здійснення фінмоніторингу формально може вимагати підтверджуючі документи на походження коштів, які перебувають на поточному рахунку клієнта, з метою придбання іноземної валюти для розрахунків за ЗЕД-контрактом, якщо інше не передбачено договором на обслуговування такого поточного рахунку.
* Йдеться про фінансові операції, що можуть бути вчинені з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та фінансовий моніторинг яких покладений на банки (п. 3 ст. 5 Закону №1702-VII).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити