• Посилання скопійовано

Відсутність у нерезидента майна не звільняє від подання декларації про валютні цінності

Товариство експортувало товари, які покупець оплатив лише частково. Товариство подало у суд, і протягом усього часу подавало декларацію про валютні цінності. Нещодавно отримали лист від виконавчої служби про те, що у боржника немає достатньої кількості активів. Чи можна вже не подавати декларацію?

Запитання: Товариство здійснило експорт товарів у Білорусь 01.08.2012 р. на суму 14 400,00 дол. США. Покупець оплатив 07.09.2012 р. – 1 000,00 дол. США. Більше оплат не було. Покупець відмовився платити мотивуючи тим, що товар був неякісним. Товариство подало у суд, який прийняв судове рішення про стягнення боргу з покупця. Весь цей час товариство подавало декларацію про валютні цінності, у якій вказувало 13 400,00 дол. США. 

18.05.2016 р. отримали лист від виконавчої служби про те, що у боржника немає достатньої кількості активів і на рахунок товариства 19.05.2016 р. надійшло 26,03 дол. США.

Чи можна тепер припинити подавати цю декларацію? Що потрібно зробити щоб перестати її подавати?

Відповідь: Нагадаємо, що статтею 9 Декрету№15-93 передбачено, що валютні цінності та інше майно резидента, що знаходиться за межами митної території України, підлягає обов’язковому декларуванню. Порядок і терміни декларування встановлюються Нацбанком.

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами затверджено Наказом Мінфіну від 25.12.1995 р. №207.

Послідовність подання декларації про валютні цінності визначено в спільному листі НБУ, ДПАУ від 17.04.2003 №28-311/1929-2823, №3368/5/23-5316.

Декларація про валютні цінності у двох примірниках подається до контролюючого органу за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності:

  • один примірник залишається в контролюючому органі для обліку та контролю,
  • на другому – ставиться штамп контролюючого органу і підпис відповідальної особи контролюючого органу, до якого подано декларацію.

Суб’єкт підприємницької діяльності подає декларацію зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи до територіального управління Нацбанку за своїм місцезнаходженням.

Після отримання декларації територіальне управління НБУ видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.

Зазначену довідку суб’єкт підприємницької діяльності подає контролюючому органу, до якого попередньо була подана декларація, для засвідчення підписом начальника відповідного контролюючого органу або його заступника та відбитком печатки.

Засвідчена та скріплена печатками територіального управління НБУ і контролюючого органу довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб’єктами підприємницької діяльності розрахунків за зовнішньоекономічними договорами через уповноважені банки України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності. 

При цьому, слід розуміти, що Указом від 18.06.1994 р. №319/94  не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі не проведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з неспроможністю нерезидента повернути кошти чи з інших підстав, у т.ч. й коли неможливо виконати судове рішення про стягнення коштів з нерезидента за виконавчим листом. 

До речі, у базі "ЗІР" органи ДФС вказують на необхідність подання декларації навіть в  тому випадку, коли контрагента-нерезидента визнано банкрутом у країні реєстрації (Запитання категорія 114.04 “Чи підлягають декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України, в разі визнання боржника- нерезидента банкрутом?”)

Нагадаємо, що до 28.10.2013 р. на вимогу суб’єктів господарювання, які планували здійснення зовнішньоекономічної діяльності та не мали валютних цінностей i майна за межами України, контролюючі органи реєстрували видані такими суб’єктами довідки про відсутність у них валютних цінностей та майна за межами України.

Втім, на сьогодні чинним законодавством не передбачено й подання суб’єктами господарювання та реєстрації контролюючими органами довідок про відсутність у них за межами України валютних цінностей та майна (у базі "ЗІР" категорія 114.03 є запитання “Чи необхідно СГ, який планує здійснення ЗЕД, реєструвати довідку про відсутність валютних цінностей та майна за межами України (якщо потрібно то за якою формою)?” ).

Враховуючи, що повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 Закону №606, тобто одного року (ч. 5 ст. 47 Закону №606), то декларацію про валютні цінності доведеться подавати й надалі (до  закінчення виконавчого провадження).

Втім навіть, якщо рішення суду так і не буде виконано або юрособу-нерезидента буде визнано банкрутом (борги списано), доведеться звертатись до фіскального органу за індивідуальною письмовою консультацією з приводу відсутності майна за межами України та відсутності обов'язку подання декларації про валютні цінності. Якщо консультація буде надана не на користь платника, то йому краще звернутись до суду та отримати позитивне для себе судове рішення (тлумачити норми права — виключна прерогатива суду).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Фінансова звітність КІК: як засвідчити та подати?
    Фізособа - контролер КІК (також є ФОП) отримав фінзвітність КІК. Чи можна в електронному кабінеті ФОПа створити звіт про КІК та декларацію про майновий стан фізособи? Як завірити та прикріпити фінзвітність КІК в форматі pdf?
    23.04.2024476
  • Звіт про КІК, якщо компанія не вела діяльності
    В грудні 2022 року фізособа заснувала компанію в США (100% частка). Компанія з дня заснування не вела діяльність і за правилами США не подавала фінзвітність. Фінансовий рік в США з 01.10 по 30.09. У 2024 році фізособа продала свою частку іншій особі. Як сформувати звіт по КІК в Україні, якщо фінзвітності немає?
    23.04.202496
  • Хто є опосередкованим власником КІК?
    У іноземної юрособи два засновники – фізособи, резиденти України: чоловік (80%) і колишня дружина (20%). Обоє подають звітність про КІК. Пов'язані особи чоловіка, які не впливають на діяльність КІК і не здійснюють фактичний контроль – нова дружина, батько, діти, брат. Хто є опосередкованим власником КІК?
    19.04.202465
  • Чи потрібно подавати скорочений звіт про КІК у 2024 р. якщо звітний рік КІК починається у 2023 р., а закінчується у 2024 р.?
    ФО стала контролюючою особою КІК у 4 кварталі 2023 р. Відповідно до законодавства країни реєстрації КІК фінансовий рік для компанії (зареєстрованої у 4 кв. 2023 р.) закінчується 31.12.2024 р. Чи потрібно у даному випадку подавати скорочений звіт про КІК?
    18.04.202463
  • Звіт про КІК, якщо КІК у стані ліквідації і не складає фінзвітність
    КІК (Литва) зареєстровано в 2009 р. Фізособа - резидент України має повний контроль (100%). КІК перебуває в стадії ліквідації, з 2016 року не складає фінзвітність, хоча в 2017 році на КІК зареєстровано автомобіль. Які документи потрібні для подання звіту КІК за 2022, 2023 роки?
    12.04.2024191