Відповідь на запит ДПС щодо податкових ризиків

Підприємство отримало запит від ДПС на виконання вимог постанови Кабміну від 25.07.2024 року №854 та наказу ДПС від 30.09.2024 року №707. 

В запиті вказують, що на підставі податкової інформації, відібраної з інформаційних систем ДПС та інформації, отриманої з зовнішніх джерел від інших органів виконавчої влади та правоохоронних органів, у підприємства були виявленні податкові ризики декларування. 

В запиті вказано показники, які впливають на ризики, зокрема: питома вага кредиторської заборгованості у валюті балансу, співвідношення зобов'язань та власного капіталу в джерелах фінансування, питома вага інших поточних зобов'язань у валюті балансу, фінансовий результат до оподаткування/ Баланс, показник рівня сплати податку на прибуток, показник рівня сплати податку на додану вартість. 

ДПС на підставі пп.16.1.5, пп.16.1.7, пп.20.1.2, пп.20.1.42, пп.20.1.43 ПКУ та постанови №854 пропонує надати письмові пояснення, стосовно викладених в листі податкових ризиків, їх історію, сутність та причини.

1. Чи такий запит відповідає вимогам ст.73 Податкового кодексу?
2. Чи повинно підприємство відповідати на такий запит?
3. Яка має бути відповідь якщо її потрібно надати? Які наслідки для підприємства якщо не відповідати?

Такий запит, найімовірніше, не відповідає вимогам закону, оскільки посилається на загальні норми Податкового кодексу, а не на конкретні підстави, перелічені у ст. 73. Відповідати на запит потрібно, щоб уникнути негативних наслідків. Рекомендована стратегія — надати формальну відповідь, в якій вказати на недоліки запиту, або надати загальні пояснення без надання копій первинних документів. Ігнорування запиту може призвести до позапланової перевірки та штрафів.

Обґрунтування

Розглянемо ваші запитання по черзі.

1. Чи такий запит відповідає вимогам ст. 73 ПКУ?

Ні, з високою ймовірністю, такий запит не відповідає вимогам закону. Відповідно до пп. 73.3 ПКУ, письмовий запит контролюючого органу має містити чіткі та вичерпні елементи, зокрема:

• Конкретну підставу для надсилання запиту, яка має бути однією з перелічених у пп. 73.3.1 ПКУ;
• Зазначення інформації, яка підтверджує цю підставу. Тобто, податковий орган має не просто послатися на пункт закону, а й вказати на конкретні факти, що викликали запит (наприклад, розбіжності між даними декларацій, інформація про операції з ризиковим контрагентом тощо);
• Печатку та підпис керівника (або його заступника чи уповноваженої особи).

У вашому випадку запит посилається на загальні норми (ст. 16 та 20 ПКУ), які визначають права та обов'язки платника податків і контролюючих органів, але не є конкретними підставами для запиту згідно з вичерпним переліком у пп. 73.3 ПКУ. Хоча виявлення «податкових ризиків декларування» може бути підставою за пп. 1 пп. 73.3.1 ПКУ (за результатами аналізу виявлено факти, що можуть свідчити про порушення), запит все одно має містити конкретну інформацію, яка це підтверджує, а не лише перелік аналітичних показників.

Отже, запит, який не містить посилання на конкретну норму з пп. 73.3.1 ПКУ та не розкриває фактичних обставин, що стали підставою для його направлення, є таким, що складений з порушенням вимог ПКУ.

2. Чи повинно підприємство відповідати на такий запит і яка має бути відповідь?

Так, відповідати потрібно, але зміст відповіді залежить від обраної вами стратегії. Ігнорування запиту є найгіршим варіантом.

Якщо запит складено з порушеннями, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь по суті та копії документів (пп. 73.3.4 ПКУ). Проте залишити запит без будь-якої реакції ризиковано.

Варіанти відповіді:

Варіант 1. Формальна відповідь із зазначенням дефектів запиту (рекомендовано). Ви можете надати письмову відповідь, у якій вказати, що отриманий запит не відповідає вимогам пп. 73.3 ПКУ.

Що написати:

• Вкажіть, що запит не містить конкретної підстави для його направлення з вичерпного переліку, наведеного в пп. 73.3.1 ПКУ.
• Зазначте, що в запиті відсутня інформація про конкретні факти, які б свідчили про можливі порушення податкового законодавства.
• Пошліться на пп. 73.3.4 ПКУ, згідно з яким ви звільняєтесь від обов'язку надавати пояснення та їх документальне підтвердження.

Завершіть лист фразою про готовність до співпраці в межах чинного законодавства.

Варіант 2. Надання загальних пояснень без копій документів. Це менш конфліктний варіант, який демонструє готовність до діалогу, але не надає податковій зайвої інформації.

Що написати:

- Надайте загальні, неконкретні пояснення щодо вказаних показників. Наприклад:

• Щодо питомої ваги кредиторської заборгованості: «Показник сформований внаслідок звичайної господарської діяльності підприємства, зокрема через отримання товарів (послуг) на умовах відстрочення платежу від ключових постачальників, що відповідає умовам укладених договорів».
• Щодо рівня сплати податку на прибуток: «Фінансовий результат та, відповідно, рівень сплати податку на прибуток у звітному періоді відображають економічну ситуацію, зокрема, зростання операційних витрат, пов'язаних з [вказати причину, наприклад, розширенням діяльності, інвестуванням у нове обладнання тощо]. Усі показники коректно відображені у фінансовій та податковій звітності».

- Не надавайте жодних копій первинних документів (договорів, актів, накладних), оскільки обов'язок їх надання виникає лише під час перевірки.

Відповідь необхідно надати протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 73.3.3 ПКУ). Відповідь можна подати:

• Особисто або через уповноважену особу;
• Надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• Через меню «Листування з ДПС» в Електронному кабінеті.

3. Які наслідки для підприємства, якщо не відповідати?

Ігнорування запиту може мати такі негативні наслідки:

• Призначення документальної позапланової перевірки: Якщо платник не надає відповідь на запит (навіть на дефектний), податковий орган може розцінити це як відмову від надання інформації та призначити перевірку на підставі пп. 78.1.1 або пп. 78.1.4 ПКУ;
• Фінансові санкції (штраф): За ненадання відповіді на запит (в інших випадках, крім тих, що стосуються фінансових агентів) передбачено штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (ч. 2 п. 121.2 ПКУ).

Таким чином, надання обґрунтованої відповіді, навіть формальної, є найкращим способом захистити свої права та мінімізувати ризики.