Призупинення діяльності ТОВ: звітність та управління без директора

Так, юрособа може призупинити діяльність підприємства, звільнивши всіх працівників, включно з директором-засновником, і при цьому не ліквідовувати юридичну особу. Управління підприємством та право підпису може залишитись за засновником, який виконуватиме ці функції без нарахування заробітної плати.

Ключові моменти:

Звітність подавати потрібно, навіть за відсутності діяльності. Це стосується декларацій з ПДВ та податку на прибуток. Засновник має право підписувати та подавати звітність, якщо це правильно оформити.

Об'єднану звітність з ЄСВ та ПДФО після звільнення всіх працівників подавати не потрібно.

Детальний аналіз та покроковий план дій

Крок 1. Оформлення переходу до управління підприємством засновником

Найважливіший крок — це правильне юридичне оформлення ситуації, коли директор-засновник припиняє бути найманим працівником, але продовжує керувати підприємством.

Перевірка та внесення змін до статуту

У статуті підприємства має бути прямо передбачена можливість управління підприємством засновником без укладення з ним трудового договору. Якщо такого положення немає, необхідно провести загальні збори засновників, ухвалити рішення про внесення змін до статуту та зареєструвати їх у державного реєстратора.

Рішення засновників (протокол загальних зборів). Необхідно оформити рішення засновників (або єдиного засновника), в якому зафіксувати:

• рішення про звільнення директора з посади за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) або за власним бажанням (ст. 38 КЗпП);
• рішення про покладання функцій з управління підприємством на одного із засновників (на ту саму особу, яка була директором) без укладення трудового договору та без нарахування винагороди.

Важливо: у протоколі слід перерахувати повноваження, які надаються засновнику (право підпису фінансової, податкової звітності, банківських документів тощо).

Кадрові процедури

На підставі рішення засновників видається наказ про звільнення директора.

В день звільнення з директором (як і з усіма іншими працівниками) проводиться остаточний розрахунок (виплата залишку зарплати, компенсації за невикористану відпустку). Робиться відповідний запис у трудовій книжці (за бажанням працівника).

Крок 2. Подання звітності при відсутності діяльності

Обов'язок подавати звітність зберігається, доки підприємство зареєстроване як юридична особа та платник податків.

Декларація з податку на прибуток

Так, зобов'язані подати річну декларацію за поточний рік у встановлені терміни (протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року). Декларація буде містити показники діяльності до моменту її призупинення.

Право підпису: Засновник, на якого покладено функції управління, має повне право підписувати та подавати цю декларацію. Його повноваження підтверджуються статутом та протоколом зборів засновників (пп. 48.5.1 ПКУ).

Декларація з ПДВ

Оскільки підприємство є платником ПДВ, ви зобов'язані подавати декларації з ПДВ щомісяця, навіть якщо вони будуть з прочерками (нульові). Неподання декларації є порушенням, за яке передбачено штрафні санкції.

Право підпису: аналогічно до декларації на прибуток, засновник-управлінець підписує її своїм КЕП.

Об'єднана звітність з ЄСВ, ПДФО та військового збору

Після того, як всі працівники будуть звільнені (включно з директором), і на підприємстві не залишиться жодної особи, яка перебуває у трудових відносинах, подавати цю звітність не потрібно.

Підстава для подання звіту — наявність бази нарахування ЄСВ та/або нарахованих доходів фізичним особам. Якщо таких нарахувань немає, звіт не подається.

Фінансова та статистична звітність

Річну фінансову звітність (Баланс, Звіт про фінансові результати) потрібно буде подати разом з декларацією з податку на прибуток.

Статистичну звітність потрібно подавати, якщо підприємство включено до вибірки органів статистики.

Таким чином, засновник, який буде управляти підприємством, має право та зобов'язаний підписувати й подавати всю необхідну, хоч і нульову, звітність до моменту відновлення діяльності або ухвалення рішення про ліквідацію підприємства.

Оцінка ризиків

Основний ризик полягає в неправильному документальному оформленні. Якщо не внести відповідні зміни до статуту та не оформити рішення засновників, контролюючі органи (особливо Держпраці) можуть розцінити діяльність засновника як неоформлені трудові відносини.

Як наслідок штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного неоформленого працівника (абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП), а також донарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ на умовно нараховану зарплату.

Висновки:

• Після звільнення всіх працівників, включаючи директора, в ЄДР обов'язково має бути зазначена особа (засновник), уповноважена діяти від імені компанії без довіреності. Обов'язок подавати звітність зберігається до моменту ліквідації підприємства;
• Декларація з ПДВ подається щомісяця (або щокварталу), навіть якщо вона буде "пустою" (з нульовими показниками). Неподання декларації може призвести до штрафів та анулювання реєстрації платником ПДВ (пп. 49.2 ПКУ);
• Декларація з податку на прибуток подається за підсумками року. У ній відображається відсутність доходу та фінансовий результат;
• Об'єднана звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: після звільнення останнього працівника (і директора) подається звіт з типом "Звітний" за останній місяць роботи працівників. Надалі, якщо нарахування зарплати (в т.ч. директору) не буде, цей звіт не подається.