Обрахунок доходів для визнання контрольованих операцій

За приписами пп. 39.2.1.7 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Окремого порядку розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей ТЦ ПКУ не встановлено. В той же час, для цілей пп. 134.1.1 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи, який і для цілей ТЦ включає дохід від операційних курсових різниць.

Тобто при обрахунку межі в 150 млн грн в обрахунок доходу потрапляють всі доходи, визначені за правилами бухгалтерського обліку (операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства) – вони відображені на 7му класі рахунків бухгалтерського обліку (рядок 01 декларації з податку на прибуток). Якщо сума всіх категорій доходів, визначених за приписами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн.грн., слід проаналізувати і другий критерій із пп. 39.2.1.7 ПКУ  - 10 млн грн із конкретним нерезидентом. Якщо обидва критерії одночасно виконуються, слід подавати звіт про контрольовані операції.

Щодо включення курсових різниць до складу доходу для обчислення вартісної межі у 150 млн. грн доходу, то в підкатегорії ЗІР 131 податківці відповідають:

"Для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності враховується дохід від операційної курсової різниці для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому не враховуються для обчислення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційних курсових різниць та витрати від операційних курсових різниць".

Отже в показник загального рівня річного доходу платника податку включається дохід від операційної курсової різниці.

Для обчислення обсягу госпоперацій курсові різниці не враховуються, бо положення пп. 4, 5, 7 та 8 НП(С)БО 21  та в зв’язку з тим, що визнані від зміни курсу іноземної валюти доходи або витрати не відповідають суті господарської операції, визначеної пп. 39.2.1.4 ПКУ, операційні курсові різниці не враховуються при визначенні обсягу господарських операцій платника податків із контрагентом для цілей ТЦ та у графі 20 додатку до Звіту про КО «Відомості про контрольовані операції» не відображаються (додатково див. ІПК від 21.08.2024 р. №4158/ІПК/26-15-23-01-08 та  роз’яснення податкової тут та тут.

Висновки:

1. Визначення контрольованих операцій: Операції з нерезидентами визнаються контрольованими, якщо річний дохід платника податків перевищує 150 млн грн і обсяг операцій з одним контрагентом перевищує 10 млн грн (за правилами бухобліку, без непрямих податків);

2. Облік доходів: Для розрахунку межі в 150 млн грн враховуються всі доходи за правилами бухобліку (реалізація, курсові різниці, штрафи, компенсації тощо), відображені на 7-му класі рахунків, включаючи операційні курсові різниці;

3. Курсові різниці: Операційні курсові різниці включаються до річного доходу (150 млн грн), але не враховуються при обчисленні обсягу операцій з контрагентом (10 млн грн) для цілей трансфертного ціноутворення.