Додаткові питання:
Чи правильно буде, якщо видаткова накладна буде однією датою на все обладнання і на загальну суму. А ТТН буде багато і різними датами протягом місяця, в залежності від дати перевезення?
Відповідь:
Як в принципі може бути вирішене це питання?
Чинними нормативними документами це питання не врегульовано. Оскільки в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном, рекомендуємо саме до цього органу звернутися з проханням надати відповідь. Як направити звернення, можна прочитати на сайті Мінфіну тут.
Але поки консультації Мінфіну немає, давайте самостійно поміркуємо, яким чином можна вирішити це питання.
Наприклад, ми маємо нормативний варіант вирішення подібного питання у разі складання податкової накладної.
Згідно з п. 18 Порядку №1307 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (опис (номенклатура)) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях.
Детально про заповнення додатку 1 ми писали тут.
Тобто, якщо здійснюється часткова поставка товарів, які не мають відокремленої вартості, складається додаток 1 до ПН, в якому:
- в графах 4 – 8 зазначаються дані щодо повної поставки;
- в графах 9 і 10 – фактичний обсяг (кількість) часткової поставки, без зазначення вартості такої поставки;
- в графах 11 і 12 – залишок (обсяг, кількість) товарів, які ще слід поставити, без зазначення вартості такого залишку.
У разі наступної часткової поставки знову складається додаток 1 до ПН, який заповнюється так само, як і додаток 1 на першу часткову поставку:
- в графах 4 – 8 зазначаються дані щодо повної поставки;
- в графах 9 і 10 – фактичний обсяг (кількість) часткової поставки, без зазначення вартості такої поставки;
- в графах 11 і 12 – залишок (обсяг, кількість) товарів, які ще слід поставити, без зазначення вартості такого залишку.
У разі останньої часткової поставки додаток 1 заповнюється таким чином:
- в графах 4 – 8 зазначаються дані щодо повної поставки;
- в графах 9 і 10 – фактичний обсяг (кількість) часткової поставки, без зазначення вартості такої поставки;
- графи 11 і 12 не заповнюються, тому всі товари вже поставлені.
Цей принцип документування можна використати і при складанні накладних, ТТН.
Причому варіанти його виконання можуть бути різні.
Наприклад, в накладні та/чи ТТН слід додати чотири графи, подібні до граф 9 – 12 додатка 1 до ПН.
Інший варіант – складати дві окремі накладні, в одній зазначати фактично поставлене, в другій – що залишилося до поставки.
Можуть бути й інші варіанти, залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.
Який варіант обрати, кожне підприємство вирішує самостійно.
Як співвідносяться накладна і ТТН?
Особливості застосування ТТН регламентовані Правилами №363. Детально про те, як співвідносяться накладна і ТТН, ми писали тут.
Якщо коротко, суть в наступному.
В ТТН наводяться дані про вантаж, який вимірюється у вантажних місцях – ящиках, контейнерах тощо. Тому в ТТН можуть не наводитися конкретні найменування і кількості товару, який перевозиться. В такому разі до ТТН додають документи з розшифровкою вантажу. Таким документом може бути і накладна.
Тож в ТТН може зазначатися кількість вантажу, наприклад, 10 ящиків, маса вантажу. А в накладній до такої ТТН наводитиметься перелік за найменуваннями конкретних цінностей, які знаходяться у ящиках.
Але якщо в самій ТТН наводяться конкретні назви, кількість товару, який перевозиться, складати ще й накладну не потрібно. В цьому немає сенсу, адже показники накладної будуть дублювати показники ТТН.
Яке документальне оформлення може бути в розглядуваній ситуації?
Відповідно до п. 8 НП(С)БО 9 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
На наш погляд, в розглядуваній ситуації продавець товару не може визнати дохід на часткові відвантаження товару, адже сума доходу кожної відвантаженої партії не може бути достовірно визначена. Такий дохід можна визначити тільки на момент постачання останньої частини обладнання.
Тому, на наш погляд, на момент відвантаження останньої частини обладнання можна скласти накладну на все обладнання. На підставі такої накладної продавець визнає дохід на суму поставленого обладнання, а покупець оприбуткує обладнання на своєму балансі.
А постачання кожної окремої порції комплектуючих обладнання оформляється ТТН. В ТТН можуть наводитися дані тільки про фактично відвантажені комплектуючі. До такої ТТН може додаватися окрема накладна із переліком фактично відвантажених комплектуючих. Поряд з цим в ТТН, або ж в накладній, яка до неї додається, може зазначатися перелік комплектуючих, які ще слід допоставити.
Причому в ТТН не зазначається вартість кожної частини фактично відвантажених комплектуючих. Адже за умовами запитання така вартість окремо не визначається. Вартість всього обладнання буде наведена в накладній, що складатиметься під час поставки останньої порції комплектуючих.
Як покупцеві відображати в бухобліку отримання кожної порції комплектуючих?
На наш погляд, до моменту отримання накладної із вартістю всього обладнання отримані комплектуючі можна облікувати на позабалансовому субрахунку 023«Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».
А при отриманні останньої порції комплектуючих, разом із якою йде накладна із зазначенням загальної вартості обладнання, таке обладнання оприбутковується на балансі. Одночасно раніше отримані комплектуючі списуються з позабалансового субрахунку 023.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити