Нюанси подання уточнюючої декларації юрособою-«єдинником» ІV групи

Відповідно до пп. 295.9.1 ПКУ, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу.

Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Мінфіну №578.

Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» є невід’ємною частиною податкової декларації.

Уточнююча податкова декларація подається юридичною особою разом з Додатком 1 до неї:

• з відміткою «уточнююча» до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки;
• з відміткою «уточнююча загальна» – до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).

При цьому, у разі самостійного виправлення (уточнення) сум податкових зобов’язань юридичними особами – платниками четвертої групи заповнюються рядки 1 – 9 загальної частини податкової декларації та рядки 1 – 11 розрахункової частини податкової декларації для юридичних осіб (далі – Розрахунок), зокрема:

• у рядку 5 Розрахунку зазначається розмір заниженого податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
• у рядку 6 Розрахунку – розмір завищеного податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
• у рядку 7 Розрахунку – розмір заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
• у рядку 8 Розрахунку – розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
• у рядку 9 Розрахунку – сума штрафу, нарахована платником самостійно відповідно до пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Кодексу (розмір штрафу – 3% від суми заниженого податкового зобов’язання);
• у рядку 10 Розрахунку – сума пені, нарахована платником самостійно відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 Кодексу, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;

у рядку 11 Розрахунку – сума податкового зобов’язання, нарахована платником самостійно у розмірі 25% річної суми податку відповідно до пп. 298.8.7 ПКУ (у разі самостійного переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів).

Необхідно зазначити, що відповідно до п. 52-1 підр. 10 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.