Як виправити помилки за минулі періоди в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ?

Порядок проведення коригувань, зокрема ЄСВ в Податковому розрахунку, у тому числі за минулі періоди, визначено розділом V Порядку №4.

Платник ЄСВ у звітному (податковому) періоді може провести коригування та виправити помилку, допущену в попередніх звітних (податкових) періодах, здійснити донарахування або зменшення єдиного внеску, застосовуючи коди типу нарахувань, передбачені пунктом 1 розділу IV цього Порядку (пп. 8 п. 9 розділу V Порядку №4).

При коригуванні сумових показників в додатку Д1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску також має право для застосування типів нарахувань 2 та 3.

Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку №4, заповнення Розрахунків «Звітного нового» та «Уточнюючого» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску є однаковим. Це означає, що тепер розрахунок типу «Звітний новий» не потрібно дублювати, а потрібно тільки внести виправлення!   Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» (у разі коригування виключно реквізитів) для платників єдиного внеску подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника податків.

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію відповідно, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Отже, для заміни одного помилкового рядка іншим (виключно для коригування реквізитів) необхідно спочатку заповнити рядок, який підлягає виключенню (Ознака – «1») так, щоб він повністю повторював запис із Розрахунку, в якому допущено помилку, та після цього заповнити рядок, який підлягає включенню (Ознака – «0»), щодо тієї самої застрахованої особи, в якому будуть зазначені виправлені реквізити (РНОКПП, ПІБ тощо), а сумові показники залишаються незмінними.

Таким чином, «несумові» реквізитні помилки (наприклад, прізвище, ім’я працівника, його податковий номер, відомості щодо трудових відносин, реквізити наказів, тощо) мають виправлятися шляхом дублювання даних в уточнюючому розрахунку  рядка з помилковими реквізитними даними з зазначенням ознаки «1» в останній графі додатку 1 на виключення. Разом з тим необхідно додати новий рядок з вірними реквізитними даними щодо працівника та зазначити ознаку «0» в останній графі додатку 1 на введення даних. Таким чином слід виправляти помилки у прізвищі застрахованої особи в додатку Д1 та дату наказу у додатку Д5.

Що стосується виправлення сумових помилок (зокрема зарплатних сум, сум ЄСВ тощо), то вони коригуються шляхом застосування типів нарахувань «2»  в графі 9 Додатку 1 - якщо потрібно донарахувати сумові показники за минулі періоди, або «3» - якщо потрібно їх зменшити – як і раніше. При цьому ознаки «1» та «0», які використовуються для виправлення реквізитних даних, не застосовуються. Тобто в цьому разі у звіті показуємо різницю в сумах – від’ємну або додатну.

Також див. https://news.dtkt.ua/accounting/reposts/67458