Головна Усі консультації Облік та звітність Звітність

Мале підприємство звітувало за звичайними формами фінзвітності: чи можна за рік звітувати за спрощеними?

За результатами 2017 та 2018 рр. показники не сильно відрізняли й були такими: балансова вартість активів - 22 млн грн; чистий дохід - 13 млн грн; середня кількість працівників - 63 особи. Чи можна за 9 місяців звітувати як мале підприємство за формами 1-м та 2-м? Якщо всю проміжну звітність подавати як середнє підприємство, то чи можна за 2019 р. подати спрощену форму 1-м та 2-м?

Критерії визнання підприємства малим

Відповідно до отриманих даних із умов питання підприємство належить до малих за двома критеріями (балансовій вартості активів та чистий дохід від реалізації послуг*).

Нагадаємо, що малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв (ч. 2 ст. 2 Закону №996):

  • балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро;
  • середня кількість працівників - до 50 осіб.

Таким чином, з 01.01.2018 р. підприємство є малим, а тому звітність за звітні періоди з 01.01.2018 р. мало подавати як мале – за спрощеними формами 1-м та 2-м.

Крім того, відповідно до передостаннього абзацу ч. 2 ст. 2 оновленого з 01.01.2018 року Закону №996, якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної  фінансової  звітності  протягом  двох  років  поспіль не відповідає  наведеним  критеріям,  воно відноситься до відповідної категорії підприємств. Тобто для того, щоб покинути одну категорію, підприємство повинне не менше двох років поспіль відповідати новим критеріям іншої категорії розподілу підприємств на мікро, малі та середні або великі.

 

Чи можна малим підприємствам замість форм №1-м та №2-м подавати «загальні» форми фінзвітності посеред року?

До 23.07.2019 року, до внесення змін у П(С)БО 1 (про них далі), ні Закон №996, ні П(С)БО 1 та П(С)БО 25 не давали право вибору малому підприємству щодо обрання форм фінзвітності. Втім штрафів по суті за це немає (може лише статистика говорити про адмінштраф – про це вони вказували тут). Про цю ситуацію ми зазначали тут.

Втім із 23.07.2019 р. ситуація змінилася  - завдяки внесеним змінам у п. 2 р. І П(С)БО 1 наказом Мінфіну від 31.05.2019 р. №226 госпсуб'єкти, які мають право застосовувати П(С)БО 25, самостійно вирішують, користуватися їм формами звітності з П(С)БО 25 чи подавати «загальний» (повний) комплект звітності.

Таким чином, по суті, визначили, що в цілях складання фінзвітності малі підприємства мають право самостійно вирішити, яким стандартом керуватися (П(С)БО 25 чи П(С)БО 1) і за якою формою фінзвітності ("загальною" чи "скороченою") їм звітувати.

Наказ набрав чинності з 23.07.2019, тобто ця можливість фактично діє вже при поданні фінзвітності за 3 квартали 2019 року (30.09.2019 р.).

Втім, оскільки такого права не було до 23.07.2019 р., то підприємство припустилося помилки, подавши за І та ІІ квартали фінзвітність не за «своїми» формами.

Вважаємо, що така помилка фактично не призводить до наслідків:

  • про адмінвідповідальність читайте тут та тут. Виокремимо звідси такий висновок: вважаємо, що адмінштраф за поданням фінзвітності  не за тією формою і у більшому обсязі, ніж треба,  тобто у разі подання звичайних форм фінзвітності (форми №1-5) замість форм №1-м та №2-м, не повинен застосовуватися.

А ось штраф передбачений ч. 1 ст. 164-2 КпАП за неподання фінзвітності застосовується виключно до підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами, адже його можуть накласти лише органи Держаудитслужби (ст. 234-1 КпАП). А вони мають право складати протоколи про адмінправопорушення тільки стосовно підконтрольних установ і суб’єктів господарювання.

  • що стосується фінвідповідальності, то відмітимо наступне. Що стосується штрафів з боку податкової, адже у разі неподання до  ДПС фінансової звітності разом з декларацією як її невіддільної частини така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Чи можна розцінювати подання фінзвітності не за тією формою як взагалі неподання фінзвітності й відповідно неподання податкової декларації в цілому? Справа суб’єктивна... Вважаємо, що головне, аби був сам факт подання фінзвітності разом із декларацію з податку на прибуток. Втім радимо, аби така фінзвітність була подана не у меншому обсязі, коли бухоблік вівся спрощено і відповідно не були враховані певні показники, адже все це вплинуло на визнання фінрезультату до оподаткування й на визначення податку на прибуток, звичайно ж, якщо нормами законодавства передбачено для такого СГ подання у збільшеному обсязі.

Таким чином, з одного боку, підприємство може закрити 2019 рік не «своїми формами» (можна тут говорити про принцип послідовності, втім він стосується саме ведення бухобліку, а не складання фінзвітності, тому він тут не дуже підходить як аргумент) й вже відзначити в наказі про облікову політику, що з 01.01.2020 року обирає звітування за спрощеними формами (форма №1-м та №2-м).

З іншого  боку, оскільки право вибору надано посеред 2019 року, а подані звіти фактично не спричинюють штрафів, як ми вважаємо, то можна й зараз в наказі про облікову політику вказати, що з ІІІ кварталу 2019 року підприємство обирає спрощені форми фінзвітності.

Хоча у такому випадку у статистики можуть виникнути питання, адже загальна фінзвітність починаючи із 2018 року означає, що підприємство є середнім, а тому, дотримуючись норми про те, що протягом 2х років поспіль підприємство не може змінюватися за критеріями (мікро, мале, середнє або велике). Тобто вони не чекають отримати за 9 місяців та 2019 рік спрощені форми. Таким чином можна говорити про помилку по попереднім формам звітності, втім, як ми сказали вище, вважаємо, що відповідальності за це немає.


* За результатами 2017 року балансова вартість активів виражена у євро складає 733 230 євро (22 млн грн/30,0042 – середній курс НБУ по євро за 2017 рік), а дохід – 433 272 євро (13 млн грн/30,0042 – середній курс НБУ по євро за 2017 рік).

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Звітність
Теги:
Фінансова звітність , Малі підприємства

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі