• Посилання скопійовано

Чи подавати повідомлення КІК, якщо засновники іноземної компанії є і засновниками українського ТОВ?

Чи має місце опосередковане володіння іноземною компанією, якщо засновники іноземної компанії є також засновниками українського ТОВ? Чи повинне українське ТОВ подавати повідомлення про КІК?

В яких випадках подають Повідомлення КІК?

Згідно з пп. 39-2.5.5 ПКУ, фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

  • кожне безпосереднє або опосередковане набуття часткив іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
  • заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи тощо.

Причому наведені вимоги не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені пп. 39-2.4.2.2 ПКУ.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійсненняфактичного контролю). 

Форма Повідомлення та Порядок його надсилання затверджені Наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. №512. Таким чином, юридична особа резидент України має подавати Повідомлення КІК, якщо вона набуває ознак контролюючої особи.

 

Чи є українське ТОВ контролюючою особою?

Відповідно до пп. 39-2.1.2 ПКУ, з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа абоюридична особа - резиденти України, що є прямими абоопосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

1) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірібільше ніж 50 відсотків, або

2) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірібільше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичнихосіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземнійюридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

3) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземнійкомпанії реалізовано через пряме або опосередкованеволодіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язаннящодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до пп. 39-2.1.4 ПКУ для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідноючасткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

  • належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;
  • належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

  • у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіютьчастками одна в іншій, - шляхом множення часток;
  • у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, яківолодіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі, якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, щотака особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до пп. 14.1.159 ПКУ, пов’язані особи - юридичніта/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльностіосіб, яких вони представляють. Далі в цьому підпункті наводяться критерії пов’язаних осіб, наприклад, для юридичних осіб:

  • одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володієкорпоративними правами у кожній такій юридичнійособі у розмірі 25 і більше відсотків;
  • одна і та сама юридична або фізична особа приймаєрішення щодо призначення (обрання) одноособовихвиконавчих органів кожної такої юридичної особи;
  • кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа тощо.

Для фізичної особи та юридичної особи:

  • фізична особа безпосередньо та/або опосередковано(через пов’язаних осіб) володіє корпоративнимиправами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;
  • фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником(контролером) юридичної особи.

Таким чином, якщо в українському ТОВ та іноземній компанії одні засновники фізособи, наприклад, з часткою володіння 25% і більше, такі компанії є пов’язаними особами.

Окрім того, фізична особа буде пов’язаною особою щодо українського ТОВ, якщо, наприклад, володіє корпоративними правами українського ТОВ у розмірі 25% і більше.

З наведеного випливає, що якщо виконуються відповідні відсоткові обмеження щодо часток, то українське ТОВ буде контролюючою особою щодо іноземної компанії, а отже, зобов’язане подавати Повідомлення КІК.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Дозвіл на спеціальне водокористування: хто повинен подавати декларацію з рентної плати
    Дозвіл на спеціальне водокористування видано юридичній особі - головному підприємству. Первинним водокористувачем є філія - юридична особа. Хто повинен подавати декларацію з рентної плати?
    18.07.202430
  • Повідомлення в ТЦК щодо виключеного з військового обліку працівника
    Підприємство приймає на роботу працівницю, яка виключена з військового обліку на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону про військовий облік. Чи потрібно вести військовий облік щодо неї і подавати повідомлення до ТЦК?
    16.07.2024919
  • Коли вводити в експлуатацію новозбудоване приміщення?
    У 2013 році підприємство почало будівництво виробничого приміщення, накопичуючи витрати на субрахунку 151. 20.06.2024 р. отримано за зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва декларацію про готовність об’єкта до експлуатації (форма СС1). Ця декларація поки не зареєстрована в Реєстрі речових прав. Чи можна 20.06.2024 р. вводити в експлуатацію новозбудоване приміщення в бухобліку та починати амортизувати?
    04.07.202490
  • Як повернути постачальнику залізничний вагон з товаром, який не був прийнятий покупцем?
    ТОВ "А" – постачальник відправив ТОВ "Б" – покупцю 25.05.2024 р. товар залізничним транспортом безпосередньо з заводу виробника. Вагон прибув 04.06.2024 р. Після огляду виявлено, що товар невідповідної якості і він одразу був переадресований виробнику. Витрати з доставки оплачує постачальник. Розкредитування та переадресацію вагону проводить ТОВ "А". За результатами огляду складено акт невідповідності. Постачальник – ТОВ "А" наполягає скласти ВН на отримання від 25.05.2024 р. та 04.06.2024 р. на повернення. Чи правомірна вимога постачальника?
    24.06.2024261
  • Земельна ділянка не використовувалася протягом року, що з витратами на оренду?
    Підприємство не використовувало земельну ділянку в поточному році. Чи можна витрати на її оренду включити до складу витрат під урожай наступного року?
    11.04.202479