Депозити, облігації та фінінвестиції: дисконтування за МСФЗ

Наступні стандарти регулюють питання обліку фінансових інструментів, уявлення і розкриття інформації у Примітках до фінзвітності:

- МСБО (IAS) 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання»;

- МСФЗ (IFRS) 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації»;

- МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти». 

Саме МСФЗ (IFRS) 9 «Фінансові інструменти» встановлює принципи обліку фінансових активів та фінансових зобов'язань.

Відповідно до МСФЗ (IFRS) 9 фінансовий інструмент - це договір, що тягне за собою одночасне виникнення фінансового активу у однієї сторони договору та  фінансового зобов'язання або інструменту капіталу - в іншої.

Фінансові інструменти поділяються на фінансові активи; фінансові зобов'язання; інструменти капіталу.

З точки зору міжнародних стандартів фінансовий актив — це будь-який актив, що є: грошовими коштами; інструментом власного капіталу іншого суб’єкта господарювання; контрактним правом отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив, або обмінювати фінансові інструменти з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно сприятливими; контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними акціями (частками). 

Прикладами фінактивів є, зокрема, грошові кошти та їх еквіваленти; депозити в банку;  дебіторська заборгованість; позики видані; векселі одержані; облігації придбані; інвестиції в акції інших компаній; деривативи.

Отож, оскільки відповідно до умов питання у підприємства обліковується депозит, ОВДП та фінінвестиція, то все це є фінактивами й вони мають відображатися у фінзвітності за правилами МСФЗ (IFRS)  9.

Первісна оцінка фінансових інструментів (і активів, і зобов'язань) здійснюється за справедливою вартістю. Втім якщо немає спостережуваних даних першого рівня щодо справедливої вартості (див. МСФЗ (IFRS) 13 «Оцінка за справедливою вартістю»), то справедлива вартість оцінюється виходячи з наведеної вартості майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ринковою ставкою.

Це означає, що наприклад, депозит, отриманий за ставкою, вищою за ринкову, спочатку повинен бути оцінений як наведена сума майбутніх надходжень, дисконтованих за ринковою ставкою. Різниця між фактично наданою позичальником сумою і початковою вартістю повинна бути віднесена на прибутки і збитки періоду. Якщо депозит за ринковою ставкою, то дисконтування немає. Адже у такому випадку номінальна вартість дорівнюватиме теперішній. Ринкову ставку підтвердить аналіз ринку за аналогічним депозитом (враховуючи валюту, строк розміщення, умови капіталізації й тощо). Зазвичай за депозитами ставки є ринковими, а тому дисконтування немає. 

Після первісного визнання всі фінансові активи на дату балансу класифікуються в складі однієї з трьох груп:

• які оцінюються за справедливою вартістю за моделлю ефективної ставки відсотка;
• які оцінюються за справедливою вартістю через прибутки та збитки (П/З);
• які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (ІСД).

Класифікація фінансових активів залежить від використовуваної для управління фінансовими активами і характеристиками самого фінансового активу бізнес-моделі.

Облігації обліковуються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективного відсотка. Ефективна процентна ставка - це ставка, дисконтує розрахункові майбутні грошові надходження (або виплати) до валової балансової вартості фінансового активу (або зобов'язання).

Тобто облігації відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю (тут вже присутнє дисконтування, повторно його проводити не потрібно).

Що стосується фінінвестицій – інвестицій в інструменти капіталу, то вони надалі на дату балансу можуть обліковуватися або за другою чи третьою моделлю  - тобто за справедливою вартістю із її зміною через П/З або ІСД – в залежності від того чи планується такі інвестиції продавати, чи ні (це було визначено при первісному визнанні фінактиву). Тобто дисконтова на вартість тут не застосовується.

Тему обліку фінінвестицій із прикладами також було розглянуло в Віснику ДПС «Фінансові інструменти: облік та звітність за міжнародними стандартами» від 05.08.2016 №29 (886)  (див. тут).