Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Перш за все, треба зазначити, що списання товарів внаслідок нестачі, крадіжки, псування тощо, як правило, відбувається внаслідок проведеної інвентаризації. А ФОП не зобов’язаний вести бухоблік, а отже, провести інвентаризацію товарів (як звіряння даних бухобліку з фактичною наявністю товарів) та відображати її результати у власному обліку він не може.
Хоча податківці під час проведення ними виїзної документальної податкової перевірки, відповідно до пп. 20.1.9 ПКУ, мають право вимагати від будь-яких платників податків проведення інвентаризації ТМЦ, зняття залишків ТМЦ і навіть бути присутніми при проведенні цих заходів.
Тож, якщо підприємець все ж таки за своїм бажанням веде документальний облік руху товарів (правила ведення бухобліку для підприємця не обов’язкові, а отже такий облік може вестись в довільній формі) і має намір списати товари внаслідок псування чи нестачі, перш за все йому необхідно скласти акт інвентаризації і відобразити розбіжності між фактичною наявністю товарів і даними обліку.
Що ж до того чи можна відносити списання таких товарів до податкових витрат фізособи підприємця, то відповідь тут однозначна – ні! І ось чому. Відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з госпдіяльністю. При чому на відміну від юросіб, фізособи мають певний перелік таких витрат, що відносяться до витрат, які пов’язані з госпдіяльністю (п. 177.4 ПКУ). У цьому переліку відсутні витрати від псування, викрадення або недостачі товарів. Тож, оформити документ про таке списання ФОП може, а ось використати вартість списаних товарів для зменшення об’єкту оподаткування або зазначити їх у Книзі доходів і витрат – ні.
Актуальним питанням буде використання РРО при списанні такого товару внаслідок недостачі. Норми розділу ІІІ "Порядок застосування РРО" Порядку №547 не передбачають ведення кількісного обліку товару за допомогою РРО. Серед обов’язків СГ, перелічених у п. 4 розділу ІІІ Порядку №547, немає обов’язку проводити через РРО нестачу товару.
Також п. 5 розділу ІІІ Порядку №547 визначено, що "реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації".
Тож якщо нестача товару буде проведена через РРО, вартість такого товару буде визначатися як дохід ФОП (її потрібно буде зазначити не тільки в КОРО, а й в Книзі доходів і витрат) та оподатковуватись за правилами ст. 177 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
