Визначаємо правила переоцінки необоротних активів у наказі про облікову політику

У підприємства є право переоцінювати власні необоротні активи, тобто відображати їх в бухобліку за справедливою вартістю.

За п. 16 П(С)БО 7 підприємство/установа може переоцінювати об'єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Таке саме право встановлене і п. 19 П(С)БО 8 щодо нематеріальних активів.

Зверніть увагу: у разі переоцінки об'єкта ОЗ або НА  на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи, до якої належить цей об'єкт. Переоцінка тієї групи необоротних активів, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Виняток становлять лише ті нематеріальні активи, щодо яких не існує активного ринку. Вони не підлягають переоцінці як за власним рішенням підприємства, так і при переоцінці іншого нематеріального активу в групі, до якої такі нематеріальні активи належать.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 8, активний ринок — це ринок, якому притаманні такі умови:

• предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;
• у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;
• інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Правила проведення переоцінки ОЗ наведені в Методрекомендаціях з бухобліку ОЗ, аналогічний порядок застосовується і щодо нематеріальних активів. Їх варто зазначити і в наказі про облікову політику.

Переоцінена первісна вартість та сума зношення об'єкта ОЗ визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зношення об'єкта ОЗ на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об'єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зношення об'єкта.

Сума дооцінки (уцінки) вартості і зношення об'єкта основних засобів визначається як різниця цих показників до і після застосування індексу переоцінки.

Сума дооцінки вартості і зношення основних засобів відображається збільшенням первісної (переоціненої) вартості і накопиченого зношення об'єкта основних засобів, а сума уцінки вартості і зношення — зменшенням первісної (переоціненої) вартості і накопиченого зношення. Різниця між сумою дооцінки вартості і сумою дооцінки зношення основних засобів зараховується на збільшення додаткового капіталу, а різниця між сумою уцінки вартості і сумою уцінки зношення включається до складу витрат.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок (індексацій) його залишкової вартості і відновлення його корисності з дати зарахування на баланс підприємства цього об'єкта сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше від зазначеного перевищення, включається до складу інших доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більша від зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок (індексації) залишкової вартості об'єкта і відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності з дати зарахування об'єкта на баланс підприємства сума чергової (останньої) уцінки, але не більше від зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більша від зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

Перевищення сум попередніх дооцінок (індексацій) разом з сумою відновлення корисності над сумою зменшення корисності і попередніх уцінок залишкової вартості раніше переоцінених об'єктів основних засобів, що вибули, відображається за кредитом рахунка обліку нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та зношення зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зношення ліквідованої частини об'єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку.

Бухгалтерські проведення, які виникають при зазначених операціях, наведені в таблиці додатка до зазначених Методрекомендацій.