Особливості обліку та оподаткування погашення кредиту заставним майном

Правова природа операції

Перш за все слід визначити, яким саме способом відбувається звернення стягнення на заставу, оскільки від цього залежить облік і оподаткування.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 02.10.1992 №2654-ХІІ «Про заставу» (далі - Закон №2654), реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 591 ЦКУ).

Тобто базова модель — це продаж майна третій особі, а не його автоматична передача банку. Водночас за згодою сторін допускається передача майна безпосередньо заставодержателю. У такому випадку відбувається відчуження активу, яке прирівнюється до операції постачання.

Незалежно від форми реалізації діє єдиний принцип: за рахунок заставленого майна кредитор задовольняє свої вимоги у повному обсязі (ч. 2 ст. 589 ЦКУ).

При цьому, перевищення вартості майна над боргом повертається заставодавцю (ст. 25 Закону №2654).

Таким чином, у будь-якому варіанті маємо реалізацію активу та погашення боргу (залік або через повернення перевищення вартості майна).

ПДВ

Передача майна в заставу не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ).

Однак передача обладнання банку у власність у рахунок погашення боргу є постачанням товару (п. 185.1 ПКУ), тому виникають податкові зобов’язання та складається податкова накладна в загальному порядку (п. 201.1 ПКУ).

База оподаткування визначається за п. 188.1 ПКУ і не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість необоротного активу. Пільга при імпорті обладнання не поширюється на подальше відчуження такого активу.

Норми п. 197.12 ПКУ та п. 189.15 ПКУ застосовуються лише банком при подальшому продажу майна.

Податок на прибуток

Відповідно до положень пп. 134.1.1 ПКУ, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Якщо підприємство коригує фінансовий результат до оподаткування, то в загальному порядку буде застосовано коригування за ст. 138 ПКУ щодо амортизації та залишкової вартості обладнання.

Бухгалтерський облік

До моменту звернення стягнення:

• актив обліковується на рахунку 10 (НП(С)БО 7);
• застава — на рахунку 05 (Інструкція №291).

Коли стає очевидним, що майно буде реалізовано, його потрібно перевести до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Актив оцінюється за найменшою з двох величин, зокрема балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 9 П(С)БО 27).

Передача в заставу:

• Кт 05 – відображення на позабалансовому рахунку.

Переведення до активів, утримуваних для продажу:

• Дт 286 Кт 10 – списано залишкову вартість обладнання;
• Дт 13 Кт 10 – списано суму нарахованого зносу.

Реалізація обладнання:

• Дт 377 Кт 712 — дохід;
• Дт 712 Кт 641 — ПДВ;
• Дт 949 Кт 641 — донарахування ПЗ (якщо мінбаза);
• Дт 943 Кт 286 — списана собівартість.

Додаткові операції:

• Дт 423 Кт 441 — списання дооцінки;
• Дт 311 Кт 377 — отримано різницю від продажу;
• Дт 949 Кт 685 — витрати на реалізацію;
• Дт 601 Кт 377 — погашено кредит;
• Дт 05 — списано заставу.

Фінансовий результат:

• Дт 79 Кт 712 – списано дохід від продажу;
• Дт 943, 949 Кт 79 – списано витрати продажу.

Висновки

Звернення стягнення на заставлене обладнання, незалежно від способу його реалізації (через аукціон або передачу банку), за своєю суттю є відчуженням активу, тобто операцією, що прирівнюється до реалізації майна з одночасним погашенням кредитної заборгованості.

У зв’язку з цим для підприємства виникають податкові наслідки за загальними правилами: передача майна банку або його продаж є об’єктом оподаткування ПДВ з визначенням бази не нижче балансової вартості.

Податок на прибуток визначається виходячи з фінансового результату до оподаткування, а у разі застосування коригувань — з урахуванням різниць за ст. 138 ПКУ.

У бухгалтерському обліку операція відображається як реалізація активу з попереднім переведенням до складу активів, утримуваних для продажу та подальшим визнанням доходу, списанням собівартості і заліком кредитної заборгованості.