Первісна вартість (собівартість) товарів формується з витрат на їх придбання, ввізного мита, невідшкодовуваних податків та транспортно-заготівельних витрат (доставка, страхування). Основним актом, що регулює це питання, є НП(С)БО 9.
Обґрунтування
Відповідно до національних стандартів бухобліку, формування вартості товарів та супутніх витрат відбувається за такими правилами:
1. Склад первісної вартості товарів
Згідно з п. 9 НП(С)БО 9, первісною вартістю запасів (товарів), придбаних за плату, є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:
- Суми, що сплачуються постачальнику (за вирахуванням непрямих податків, таких як ПДВ, якщо вони відшкодовуються підприємству);
- Ввізне мито;
- Суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству (наприклад, ПДВ для неплатників ПДВ).
- Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ);
- Інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням товарів до стану, придатного для використання (наприклад, послуги митного брокера, сертифікація конкретної партії).
2. Витрати на доставку (ТЗВ)
Витрати на доставку включаються до собівартості товарів лише на етапі їх придбання. До складу ТЗВ належать:
- оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи;
- транспортування всіма видами транспорту до місця використання;
- страхування ризиків транспортування (п. 9 НП(С)БО 9).
Важливо:
- Якщо доставка здійснюється покупцеві (при реалізації), такі витрати не включаються до собівартості, а відносяться до витрат на збут (рахунок 93) згідно з п. 19 НП(С)БО 16.
- Внутрішні переміщення між складами підприємства зазвичай відносяться до адміністративних або загальновиробничих витрат і не збільшують вартість товару.
3. Облік тари (упаковки)
Облік тари залежить від її виду та умов договору:
- Одноразова тара (неповоротна): якщо вартість тари включена до ціни товару і вона не виділена окремо в документах, її вартість входить до первісної вартості товару. Якщо виділена — вона оприбутковується як окремий об'єкт запасів;
- Зворотна тара: не включається до собівартості товарів, оскільки підлягає поверненню постачальнику.
4. Законодавча база
Основними нормативними актами є:
- НП(С)БО 9 «Запаси» — визначає склад первісної вартості та методи розподілу ТЗВ.
- НП(С)БО 16 «Витрати» — розмежовує витрати, що йдуть на собівартість, та витрати періоду (збут, адмінвитрати).
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну №2 від 10.01.2007 — надають детальні роз'яснення щодо практичного застосування норм НП(С)БО 9.
- НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» — для визначення вартості імпортних товарів у гривневому еквіваленті.
Методи розподілу ТЗВ: Підприємство може обрати в обліковій політиці один із двох варіантів:
1) Пряме включення до собівартості конкретної одиниці (якщо можна чітко визначити суму);
2) Облік на окремому субрахунку з подальшим щомісячним розподілом за середнім відсотком між залишком товарів та тими, що вибули (п. 9 НП(С)БО 9).
Увага! Ця відповідь надана новим сервісом ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту» та перевірена фахівцями редакції.
Спробуйте сервіс просто зараз і переконайтесь у його зручності.
Поставте ваше запитання