Відповідальне зберігання металобрухту: чи вважається заготівлею?

Кваліфікація операції з тимчасового відповідального зберігання

Для правильного визначення правового статусу операції необхідно звернутися до термінології Закону "Про металобрухт":

• Металобрухт – це вироби або їх частини, непридатні для прямого використання, які втратили експлуатаційну цінність (ст. 1 Закону);
• Заготівля металобрухту визначена як діяльність, що включає купівлю, зберігання та реалізацію металобрухту суб’єктами господарювання (ст. 1 Закону);
• Операції з металобрухтом – це переробка та металургійна переробка металобрухту (ст. 1 Закону).

У вашій ситуації підприємство-власник (юридична особа, яка володіє, користується та розпоряджається металобрухтом) передає його на відповідальне зберігання, залишаючись при цьому власником металобрухту. Діяльність з "заготівлі" включає три ключові елементи: купівлю, зберігання та реалізацію. Оскільки юридична особа, що надає послуги зберігання (зберігач), не здійснює купівлю або реалізацію цього брухту, а лише його тимчасове зберігання на договірних засадах, ця діяльність не може бути кваліфікована як заготівля металобрухту в повному розумінні закону. Вона також не є "операцією з металобрухтом", оскільки не включає переробку чи металургійну переробку.

Таким чином, тимчасове передання металобрухту на відповідальне зберігання іншій юридичній особі не відноситься до заготівлі металобрухту, якщо зберігач не набуває право власності та не має на меті подальшу реалізацію чи переробку цього брухту.

Вимоги щодо внесення до Переліку суб'єктів господарювання

Обов’язок внесення інформації до Переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом (далі — Перелік), стосується лише певних учасників ринку.

Перелік містить інформацію про спеціалізовані підприємства, спеціалізовані металургійні переробні підприємства та суб’єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту (ст. 1 Закону). Внесення інформації до Переліку здійснюється в повідомному порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику (ст. 4 Закону). При цьому, не потребує внесення до Переліку інформація про суб’єктів господарювання, у яких металобрухт утворився в результаті їхньої господарської діяльності і які є його першими власниками, за умови наявності підтвердних документів (ст. 4 Закону).

З наведеного випливає, що юридична особа, яка надає лише послуги відповідального зберігання, не є суб’єктом, що здійснює заготівлю (купівлю, зберігання та реалізацію) або операції з металобрухтом (переробку, металургійну переробку). Її діяльність зводиться до надання послуги зі зберігання майна, що є частиною загальноцивільних та господарських відносин. Крім того, слід звернути увагу, що підприємство, у якого металобрухт утворився (перший власник внаслідок списання основних засобів), також не потребує внесення до Переліку.

Тож юридична особа, яка надає послуги виключно відповідального зберігання металобрухту (без купівлі, реалізації, переробки), не повинна бути внесена до Переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом, оскільки вона не відповідає законодавчому визначенню суб'єкта заготівлі чи операцій з металобрухтом.

Висновки:

• Тимчасове передання металобрухту на відповідальне зберігання іншій юридичній особі не кваліфікується як заготівля металобрухту, оскільки заготівля, згідно із законом, передбачає сукупність купівлі, зберігання та реалізації, а зберігач здійснює лише один з цих елементів без зміни власника;
• Юридична особа, яка надає послуги лише відповідального зберігання металобрухту, не зобов'язана вносити інформацію про себе до Переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом, оскільки вона не є суб'єктом заготівлі чи переробки;
• Підприємство, у якого металобрухт утворився в результаті списання основних засобів і яке є його першим власником, також не потребує внесення інформації до Переліку.