Роялті у ліцензіата: облік

Роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (див. п. 4 НП(С)БО 15).

В п. 5 НП(С)БО 8 наведені групи, за якими обліковуються нематеріальні активи. В цьому пункті зроблено застереження: «крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті».

Тобто, роялті не є нематеріальним активом. Таким чином, роялті слід відображати в порядку, зазначеному в п. 7 та п. 8 НП(С)БО 16:

• витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені;
• витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені;
• якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Оскільки в розглядуваній ситуації роялті сплачено на рік, то, на наш погляд, витрати на сплату роялті потрібно включити до складу витрат майбутніх періодів на рахунку 39 і далі розподіляти кожного місяця протягом річного періоду на витрати: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 39.

Витратний рахунок обирається за напрямком використання об’єкта права інтелектуальної власності, за який сплачено роялті. Наприклад, якщо це стосується адміністративної діяльності, витрати списуються на рахунок 92. Якщо виготовлення продукції – на рахунок 23 чи 91. Якщо пов’язано із збутом продукції – рахунок 93.