Страхування майна громадян за рахунок підприємства: облік та оподаткування

Наскільки зрозуміло із запитання, підприємство отримало кредит від банку (у формі овердрафту). А працівник виступив поручителем за таким кредитом, при цьому під заставу, як гарантію повернення кредиту, він надав власний житловий будинок.  В такому випадку, дійсно, об’єкт застави страхується. Тобто працівник мав укласти договір страхування із страховою компанією. Проте, з умов запитання ми бачимо, що страхові внески за такого працівника-страхувальника сплатило підприємство, яке отримало кредит. І тепер виникло питання, як обліковувати і оподатковувати сплачені страхові внески? 

Перш за все, треба врегулювати питання щодо того, чи буде працівник відшкодовувати підприємству сплачені за нього страхові внески. Адже, якщо він відшкодовує, то це вплине і на бухоблік, і на оподаткування. 

З наданої інформації, договір був укладений між працівником і страховою компанією. Але за додатковою угодою підприємство виступає як платник страхових внесків (в інтересах страхувальника). 

Тобто, на момент сплати підприємством цих страхових внесків мала б виникнути дебіторська заборгованість (працівника перед підприємством). Проте, якщо було прийняте рішення, що підприємство не вимагатиме відшкодування цих внесків, то у підприємства виникають витрати, а у працівника – дохід.  

Прощення боргу може бути передбачено тим самим договором, за яким він виникає. Тобто, або в самому договорі одразу зазначається, що сплата не підлягає відшкодуванню за рахунок особи, в інтересах якої її буде зроблено або взагалі не передбачено таке відшкодування (тобто, заборгованості одразу немає) . Або, якщо в договорі було зазначено, що страхувальник відшкодовує зроблені за нього внески підприємству, складається додаткова угода, в якій прописується, що відшкодування не буде. Оформити прощення боргу можна і окремим договором про прощення боргу, або навіть листом-повідомленням, який надсилається підприємством боржнику. 

Отже, спочатку робиться проведення - Дт 377 Кт 311 на суму таких внесків, а потім, в разі документального оформлення рішення про списання такої заборгованості (прощення боргу), або в разі відсутності обов’язку відшкодовувати такі внески з боку працівника,  робляться проведення - Дт 949 Кт 663 і одночасно - Дт 663 Кт 377. 

Щодо оподаткування доходу, треба зазначити: згідно з пп. 164.2.16 ПКУ сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь включається до оподаткованого ПДФО (а, отже, і ВЗ) доходу фізособи. Виключень для страхування майна працівника цією нормою не передбачено. Отже, вся сума страхових внесків належить до оподаткованого доходу працівника. 

Однак, в ситуації, наведеній в запитанні, виникає три нюанси. 

По-перше, норма пп. 164.2.16 ПКУ працює лише в тому випадку, якщо працівник не відшкодовує зазначені страхові внески і про це відомо одразу, на момент їх сплати. 

В такому випадку сума страхових внесків зазначається в додатку 4ДФ з ознакою доходу «126» (як додаткове благо). При цьому ПДФО нараховується із суми внесків, збільшеної на коефіцієнт 1,21951 (пп. 164.5 ПКУ) – адже працівник отримає дохід у негрошовій формі, у вигляді послуг страхування, які йому будуть надані за рахунок сплачених внесків.  Тому і в додатку 4ДФ суму нарахованого і виплаченого доходу треба буде показати теж із урахуванням такого коефіцієнту. А от ВЗ нараховується на суму внесків без коефіцієнту. 

На суму таких страхових внесків треба нарахувати і ЄСВ. Хоча їх, як окремий вид бази нарахування ЄСВ і не зазначено в Законі про ЄСВ, проте, вони дорівнюються до заробітної плати. Справа в тому, що в пп. 2 пп. 2 розділу IV Інструкції №449 сказано, що визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією №5. А в Інструкції №5 зазначено, що витрати   в   розмірі  страхових  внесків  підприємств  на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна) належать до інших заохочувальних виплат (виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі). Указані суми  включаються  до  фонду  оплати  праці  в  тому місяці,  коли провадяться перерахунки страховій компанії (пп. 2.3.4 Інструкції №5). Отже, такі внески треба буде показати і в самому податковому розрахунку (загальній частині об’єднаної «зарплатної» звітності), і в додатку 1 до нього в складі зарплати працівника (не окремо, а загальною сумою із нарахованою йому в місяці сплати страхових внесків зарплатою).

По-друге, може бути й таке, що договором, за яким страхові внески було за працівника сплачено, передбачено, що він має їх підприємству відшкодувати. В такому випадку на момент сплати страхових внесків оподаткований дохід у працівника ще не виникає. І в податковому розрахунку (додатку 1) показувати такий дохід не потрібно. Проте, якщо до кінця кварталу прощення боргу ще не відбулося, то в додатку 4ДФ такий дохід слід показати з ознакою доходу «194» - як інші доходи, які не є оподаткованими. 

Втретє, якщо рішення про прощення боргу виникло після сплати страхових внесків, то тут вже діє інша норма ПКУ - пп. "д" пп. 164.2.17. Яка говорить, що до оподаткованого доходу фізособи належить: основна сума боргу платника податку, прощена кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. 

Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. 

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас відповідно до пп. 165.1.55 ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Отже, якщо борг з відшкодування страхових внесків саме простили, і сума боргу не перевищує 1775 грн (для 2024 року, адже це 25% від 7100 грн – мінімальної зарплати станом на 01.01.2024 р.), то з нього ПДФО та ВЗ підприємство не сплачує. Хоча і показує в додатку 4ДФ в тому місяці, коли відбулося таке прощення, із ознакою доходу «189». 

Оскільки в запитанні йдеться про більшу суму (12451,20 грн), то із ознакою доходу «189» і без нарахування ПДФО та ВЗ відображається лише прощений борг в сумі 1775 грн. А сума перевищення показується із ознакою доходу «126» із нарахуванням ПДФО та ВЗ. При цьому про коефіцієнт за пп. 164.5 ПКУ вже не згадується – принаймні, так консультують самі податківці.  ЄСВ в такому випадку, на нашу думку, не нараховується. Тому ані в податковому розрахунку, ані в додатку 1 до нього прощення боргу не відображається. Хоча, оскільки йдеться про прощення боргу за страхові внески, зроблені на користь працівника,  у податківців може бути й інша точка зору з цього приводу, тож, незайвим буде отримати ІПК з цього питання.