Облік на підставі самоакту

Бухгалтерський облік згідно Положення №88

Відповідно до п. 2.5 Положення №88, якщо правилами документообороту підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному НП(С)БО або МСФЗ.

Відповідно до п. 3.4 Положення №88 у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.

Відображення в бухгалтерському обліку

Тож якщо у підприємства є затверджені керівником правила документообороту, якими передбачена можливість відображення господарських операцій на підставі внутрішнього акту, то у вересні підприємство відображає господарську операцію з отримання послуг на підставі внутрішнього акту.

Причому оцінюватися операція має, як сказано в Положенні №88, на підставі НП(С)БО. На наш погляд, мається на увазі справедлива вартість господарської операції, або, інакше — ринкова вартість.

В контексті конкретної ситуації — це ціна відповідного договору із виконавцем.

Якщо у листопаді підприємство-замовник отримає підписаний виконавцем акт з іншою сумою, аніж зазначена у внутрішньому акті, то цей акт, по-перше, прикладається до первинних документів листопада, а не вересня. По-друге, на підставі такого акту в бухгалтерському обліку у листопаді відображається різниця між показниками цього акту і внутрішнього акту.

Таким чином, показники вересня не виправляються і підписаний виконавцем акт не прикладається до документів вересня, а, як вже сказно, до документів листопада.

Тож і фінансову звітність та декларацію з податку на прибуток за 9-ть місяців не виправляють.

Відображення додатку 4ДФ

В розглядуваній ситуації виконавцем є фізособа. Тому підприємство на підставі внутрішнього акту у вересні нарахувало фізособі дохід, утримало ПДФО і ВЗ. 

Показники нарахування доходу, утримання податків підприємство відобразило в додатку 4ДФ до Єдиної звітності з ПДФО, ВЗ і ЄСВ за 9-ть місяців.

У листопаді на підставі отриманого від виконавця акту підприємство робить коригування (зменшення) суми вартості отриманих послуг. Відповідно, зменшується і сума утриманого ПДФО, ВЗ.

Коригування в розглядуваній ситуації не є виправленням помилки. Але Порядок №4 визначає тільки особливості виправлення помилки. Про особливості коригування в Порядку №4 жодного слова. 

Хоча є консультації податкової служби, де вона зазначає, що у разі повернення доходу ФОП, у разі річного перерахунку доходів можуть відображатися в додатку 4ДФ з мінусом доходи, податки. Щоправда, такі консультації не засновані на нормах Порядку №4. 

Загалом ми бачимо тут такі варіанти виправлення:

• Перший — показати зменшення доходу, податків, з мінусом, у додатку 4ДФ за четвертий квартал (у листопаді).
• Другий — подати уточнюючу Єдину звітність з ПДФО, ВЗ і ЄСВ з уточнюючим додатком 4ДФ за третій квартал. Виправляють стандартно: помилковий рядок повторюють і у відповідній графі вказують «1» - на виключення рядка.

Поряд з цим додають рядок з правильними даними, у відповідній графі вказують «0» - на введення рядка.

На наш погляд, логічнішим є перший варіант. Адже це уточнення, а не виправлення помилки. Але підкріплений нормами Порядку №4 тільки другий варіант. Тож з цих двох підприємство має самостійно обрати той, який вважає для себе доречнішим. 

Для уникнення непорозумінь можна отримати індивідуальну податкову консультацію.