Облік і оподаткування кредиту, списаного через шахрайство

Додаткова умова:

Сума списаного кредиту і відсотків менше 1625 грн.

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

В розглядуваній ситуації по суті взагалі невідома особа боржника. Можна вважати, що кошти фактично викрадені невідомою особою.

Тому, на наш погляд, така заборгованість є безнадійною.

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.

Таким чином, проводки із списання розглядуваної заборгованості (кредит та відсотки):

• Дт 38 Кт 377, 373 – списання за рахунок резерву сумнівних боргів;
• Дт 944 Кт 377, 373 – списання на витрати, якщо резерв не створювався чи його недостатньо (в сумі, якої недостає).

Поряд з цим суму списаної заборгованості відображають на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 30 сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 " протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30, 31 чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.

Податок на прибуток

Заборгованість списується на витрати (Дт 944 Кт 377, 373), а відтак зменшує фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 944), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Податкова різниця за п. 139.2 ПКУ.

Якщо фінкомпанія коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, вона має застосувати різницю за п. 139.2 ПКУ, щодо резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

На суму витрат на формування резерву, а також на суму витрат на списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) фінрезультат до оподаткування збільшується (див. пп. 139.2.1 ПКУ).

Поряд з цим на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ фінрезультат до оподаткування зменшується (див. пп. 139.2.1 ПКУ).

Згідно з п. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

На наш погляд, в розглядуваній ситуації має місце крадіжка коштів внаслідок шахрайських дій. Тому така подія є форс-мажором. А відтак списана заборгованість відноситься до безнадійної. Тому на суму списаної заборгованості в розглядуваній ситуації, на наш погляд, фінрезультат до оподаткування зменшується.

Податкова різниця за п. 139.3 ПКУ.

Якщо фінкомпанія відноситься до небанківських фінустанов і коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, вона має застосувати різницю за п. 139.3 ПКУ.

Відповідно до пп. 139.3.3 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується:

1. на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ;
2. на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Вище ми зазначили, що, на наш погляд, списана заборгованість відноситься до безнадійної. Тобто, вона відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ.

Окрім того, таку подію можна вважати прощенням заборгованості інших осіб, не визначених пп. 2 пп. 139.3.3 ПКУ.

А тому податкова різниця за пп. 139.3.3 ПКУ (збільшення фінрезультату) не застосовується.

Чи потрібно відображати списання в додатку 4ДФ

Відповідно до пп. 165.1.55 ПКУ не включається до складу оподатковуваного доходу платника податку:

• основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
• сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Наприклад, на 01.01.2022 р. мінзарплата – 6500 грн., тож 25% від мінзарплати – 1625 грн.

За умовами прикладу сума списаної заборгованості (кредиту та відсотків) менше цієї величини. Тому, на перший погляд, вона не оподатковується ПДФО і ВЗ і її потрібно відобразити в додатку 4ДФ з ознакою доходу «189». Детальніше про цей аспект тут.

Але в розглядуваній ситуації кредит отримала невідома особа. Тому відображати списання заборгованості за фізособою, яка постраждала від шахрайства, і за якою формально відображалася заборгованість, на наш погляд, немає підстав. Адже не ця особа отримувала кредит і не на користь цієї особи анулюється заборгованість.